На головну сторінку

 

Громадськість проти свавілля МОНУ

 

Протягом десятиліть МОНУ безуспішно проводить різні освітні реформи,
не аналізуючи їхніх наслідків та причин існуючих проблем.

Незважаючи на поважну назву нової освітньої реформи "Нова українська школа"
на сьогодні МОНУ також не вдалося створити умов для вирішення наболілих проблем

і запровадити в закладах освіти інклюзивне освітнє середовище для кожної дитини, яке є основою її успішності і збереження здоров’я у процесі навчання.

 

мНажаль, МОНУ забуває, що на сьогодні однією з головних умов успішного
розвитку суспільства є протистояння
депресії,
яка за даними ВООЗ є на рівні епідемії, а до 2020 року стане хворобою №1 у світі
та зможе паралізувати економіку багатьох країн.

 

 

Міністр Лілія Гриневич намагається відвернути увагу
громадськості від провалу реформи загальної середньої освіти,
всіляко акцентує увагу вчителів і батьків на необхідність придбання одномісних парт, мультимедійних дошок, створення
в класах різних куточків, проведення ранкових зустрічей учнів.

Проте, ці заходи не можуть допомогти реформувати освіту,
яка знищує здоров'я дітей, викликає у них хвороби стресу,
"
шкільний невроз", агресію, депресію, різні залежності, суїцид,
а також порушує стан здоров’я педагогів.

 

Сучасна система освіти в країні є дисгармонійною і руйнівною за своєю суттю.

Значна кількість дітей фізично й психологічно
не може здолати шкільні навантаження,
адаптуватись до високих вимог
лівопівкульно орієнтованих навчальних програм,
які не відповідають їхнім індивідуальним можливостям
і особливостям розвитку. Це викликає стрес не тільки
у дітей, а й у вчителів і батьків.

 

У рамках НУШ навчання дітей з різною організацією мозкової діяльності,
рівнем інтелекту і стану здоров'я, зокрема дітей із особливими освітніми потребами
та дітей з недостатньою зрілістю або дисфункцією центральної нервової системи

відбувається за однаковими підручниками;
типовими освітніми програмами (під кер. Савченко О.Я. та під кер. Шияна Р.Б.),
що не мають механізмів особистісно-орієнтованого інклюзивного навчання;
одним Державним стандартом початкової освіти, в якому визначено
однакові вимоги до обов'язкових результатів навчання
і загальний обсяг навчального навантаження для всіх дітей.

 

На сьогодні у рамках НУШ МОНУ проводить реформування лише початкової освіти, середня і старша школа, незважаючи на критичний стан проблем і здоров’я дітей, кинуті МОНУ напризволяще (розпорядження уряду від 13 грудня 2017 року № 903-р)

Відсутність навчально-методичного забезпечення,
яке дасть можливість запровадити індивідуальний підхід у навчанні,
дисгармонізує учнів і вчителів,
викликає у них напруження
, руйнівний хронічний стрес (дистрес),
дисгармонію вищої нервової діяльності,
порушення пізнавальної сфери, поведінки, фізичного і психічного здоров'я.

 

 

Емоційне вигорання

 

Дисгармонія  педагогів

Депресія

При цьому МОНУ, грубо порушуючи чинне законодавство, не дає можливості запроваджувати в країні ефективні, перевірені часом і схвалені фахівцями й батьками вітчизняні освітні здобутки, які мають механізми подолання існуючих проблем, запровадження в закладах освіти особистісно-орієнтованого, безстресового,
корекційно-розвиткового, оздоровчого та гармонізувального навчання дітей,
незалежно від їхніх індивідуальних можливостей і особливостей розвитку.

Громадська експертиза діяльності МОНУ
щодо реформування загальної середньої освіти

Відповідно до чинного законодавства
(Постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 р. №976

«Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи
діяльності органів виконавчої влади»
),
матеріали громадської експертизи оприлюднено на сайті МОНУ.

За інформацією Укрпошти, Експертні пропозиції отримані МОНУ 26.10.2018 р.

Згідно з п. 7 Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади МОНУ зобов’язано:

• розмістити Експертні пропозиції у тижневий строк на власному веб-сайт,
тобто, у строк до
02.11.2018 р. включно така публікація має з’явитися на сайті МОНУ;

• розглянути Експертні пропозиції на найближчому засіданні колегії за участю представників ініціатора громадської експертизи;

• розробити і затвердити за результатами розгляду експертних пропозицій заходи,
спрямовані на їх реалізацію;

• подати у десятиденний строк ініціатору громадської експертизи письмову відповідь
про результати розгляду експертних пропозицій та заходи, спрямовані на їх реалізацію,
з одночасним розміщенням відповідної інформації у засобах масової інформації
та/або на власному веб-сайті;

• надіслати в письмовій та електронній формі Секретаріату Кабінету Міністрів України
для розміщення на урядовому веб-сайті "Громадянське суспільство і влада"
встановлений Порядком перелік інформації про проведення громадської експертизи.

 

 

 

 

Бюджетні  кошти  МОНУ  в  одних  руках
Про заклади освіти та інклюзивне навчання в МОНУ забули

Відкритий  лист  до  Президента  України 
Відкритий  лист  до  Прем’єр-міністра  України
на  захист  прав  учнів,  педагогів  і  батьків

Відкритий лист до Міністра  Гриневич Л.М.
стосовно порушення  МОНУ  корупційного  характеру

Відкритий лист  до членів колегії МОНУкраїни