На головну сторінку

 

Проект

Концепція реалізації  медико-педагогічного проекту

 «ГАРМОНІЯ ІНТЕЛЕКТУ ТА ЗДОРОВ’Я»

в навчальних закладах на 2017–2021 роки

Вступ

Кардинальні зміни в соціально-політичних і економічних умовах, що відбуваються в Україні і всьому світі, збільшення стресорності й навантаження в житті дітей і дорослих, кількості психотравмуючих факторів зумовлюють необхідність нового підходу до системи навчання, виховання та оздоровлення учнів різних вікових категорій; підвищення якості освіти на інноваційній основі розробок і впровадження нових медико-педагогічних технологій, які сприятимуть всебічному гармонійному розвитку особистості учня, його успішної самореалізації, адекватному розумінню соціальної дійсності, а також гармонізації відносин у колективі, сім’ї і суспільстві; підвищенню депресо- та стресостійкості громадян країни.

Одним із ефективних шляхів гармонізації дітей, їхніх педагогів і батьків, досягнення всебічного розвитку учнів різних вікових категорій незалежно від рівня їхнього інтелекту, стану здоров’я й особливостей розвитку є інноваційна система гармонізуючої освіти, запроваджена в рамках медико-педагогічного проекту «Гармонія інтелекту та здоров’я», затвердженого МОН України (Наказ від 10.11.2008 р. №1028), далі Проекту.

Протягом восьми років експериментального впровадження  Проекту за співпраці з провідними науковцями і спеціалістами НАПН України І НАМН України розроблено і науково обґрунтовано основні засади інноваційної системи гармонізуючої освіти дітей, їхніх педагогів і батьків, інноваційної медико-педагогічної технології гармонійного розвитку учнів музикотерапевтичної педагогіки «ПіснеЗнайка»; створено, успішно апробовано і впроваджено в різних навчальних закладах науково-методичне, навчально-методичне, інформаційне, діагностичне забезпечення гармонійного розвитку особистості учнів, педагогів і батьків та практичні моделі гармонізації навчально-виховної і оздоровчої діяльності в навчальних закладах; започатковано на базі навчальних закладів мережу центрів гармонізуючої освіти дітей і дорослих. Проведений експеримент всеукраїнського рівня показав високу ефективність інноваційної системи гармонізуючої освіти, а інноваційну діяльність за Проектом – актуальною і затребуваною в суспільстві.

Гармонізація освітньої діяльності та освітнього середовища за Проектом відбувається на основі знань із психофізіології, медицини, психології, нейропедагогіки. Освітнього бренда «Гармонізуюча освіта» затверджено Державною службою інтелектуальної власності України (2014 р.).

Враховуючи набутий протягом експериментального впровадження Проекту (2008–2016 рр.) важливий інноваційний освітній досвід, наявність провідних ідей щодо поліпшення функціонування та інноваційного розвитку освіти у непростих соціально-економічних умовах та уникнення багатьох наболілих педагогічних, медичних і соціальних проблем, пов’язаних з труднощами у навчанні, неуспішністю, небажанням дітей вчитися, погіршенням їхнього здоров’я в процесі навчання, розвитком хронічного стресу, емоційного вигорання, «шкільного» неврозу, депресивних станів, психоемоційних та психосоматичних розладів, різних видів залежностей, агресії, суїциду, постає потреба в подальшій реалізації Проекту.

Концепція реалізації Проекту на базі навчальних закладів на 2017–2021 роки є логічним продовженням Концепції впровадження Проекту в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах протягом 2008–2016 років. Проект буде продовжено спільно з провідними вченими і спеціалістами сфери освіти, психології і медицини, а також митцями, державними і громадськими діячами, батьками.

Актуальність Проекту

На сьогодні в Україні існує широке коло медичних і соціальних проблем, які негативно впливають на освітню діяльність учнів, викликають труднощі в навчанні, неуспішність, небажання вчитися, порушення пізнавальної сфери. З іншого боку, порушення природних психофізіологічних механізмів пізнавальної діяльності, переважна лівопівкульна орієнтація навчання викликають перевантаження, напруження, стрес, гіподинамію («шкільний фактор») та дисгармонізують не тільки вищу нервову діяльність, а й життєдіяльність всього організму учня, викликають порушення фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я.

Проявами дисгармонії на сьогодні є труднощі в навчанні, неуспішність, розвиток різних хвороб, залежностей і конфліктів. Занепокоєння дисгармонійним розвитком дітей існує сьогодні в різних країнах світу, включаючи успішні й економічно розвинені. Б’є на сполох Європа, Японія, США стосовно лавиноподібно зростаючого росту пограничних психічних розладів, психосоматичних порушень, депресії, ігроманії, наркоманії, алкоголізму, агресії, суїцидів у дорослих і дітей. Чимось звичайним стали вибухи і вбивства в навчальних закладах, терористичні акти, серйозні конфлікти між дітьми і батьками.

На сьогодні людство намагається гармонізуватися перед загрозою економічних криз, серйозних епідемій, природних катаклізмів. Згідно з даними ВООЗ до 2020 року депресія стане захворюванням №1 у світі, загрозою економічного розвитку і навіть національної безпеки країн. Депресія знижує працездатність дітей і дорослих та може викликати серйозні порушення в стані здоров’я й пізнавальної діяльності (уваги, пам’яті, мислення, мовлення). Депресія в дітей «замаскована» і відрізняється від дорослої депресії, що ускладнює її діагностику та своєчасну корекцію. Нерідко депресія буває причиною неуспішності учнів, їхньої конфліктності й агресивності.

Ситуація на сьогодні складається так, що значна кількість труднощів і проблем у навчанні й вихованні дітей обумовлена не педагогічними, а медико-психологічними та психофізіологічними проблемами.

Традиційна освіта не враховує таких індивідуальних особливостей розвитку учнів, як домінанту півкуль мозку і каналів сприйняття інформації, тип нервової системи, пам’яті, мислення, а також ступінь зрілості центрів головного мозку, відповідальних за пізнавальну діяльність. Навчально-виховний процес відбувається узагальнено. У такому разі певна кількість дітей (перш за все правопівкульних, кінестетиків, дітей з незрілою та інертною, слабкою нервовою системою, логоневрозом, ліворуких учнів) приречена на труднощі в навчанні, неуспішність і, відповідно, низьку самооцінку, стрес, дисгармонію та її наслідки – хвороби, шкідливі звички, конфлікти, труднощі в навчанні. По-справжньому, особистісно-орієнтованим, безстресовим повинно бути навчання молодших школярів, особливо першокласників. Адже в них згідно з дослідженнями психофізіологів є недостатньою зрілість центрів лівої півкулі, тоді як основна навчальна діяльність (читання, письмо, математика, граматика) – лівопікульноорієнтована. Ось чому значна кількість молодших школярів часто відволікається на уроках і швидко втомлюється. Ідеальним для них є рівнопівкульне, розвивальне, корекційно-оздоровче навчання.

Проблема ускладнюється ще й тим, що в останні роки за рахунок підвищення стресорності й напруженості життя збільшилась кількість пограничних психіатричних порушень, депресивних станів. У подальші роки ця проблематика буде лише ускладнюватись.

Важливо, щоб дорослі розумілися в проявах дитячої дисгармонії: коли дитина працює без радості, має втомлений вигляд, часті зміни настрою, слабкість, стає неуважною, забудькуватою, метушиться, нервує, постійно щось гризе, дратівлива або закомплексована, відчуває страх отримати погану оцінку («шкільний невроз»), або не хоче навчатись, має труднощі в навчанні, проблеми поведінки, порушення діяльності внутрішніх органів, психоемоційної сфери (депресивний стан).

Значну проблему для сім’ї і держави представляють діти з різними вадами розвитку. Відповідно до сучасного законодавства вони мають право навчатися в загальноосвітніх школах, проте останні не завжди мають можливості для їхнього навчання. Проблемою залишається освіта дітей, які навчаються вдома.

Актуальною також залишається проблема емоційного вигорання педагогів, яка є третьою стадією стресу, коли розвивається нервово-гормональне виснаження організму вчителя, вихователя. Загальна стресорність життя обумовлює чимало проблем у взаєминах учнів, педагогів і батьків.

Саме тому особливої актуальності набуває проблема впровадження інноваційних технологій навчально-виховної та корекційно-оздоровчої діяльності, які забезпечували б розвиток здорової особистості, необхідні умови для гармонійного фізичного, психічного, духовного та соціального розвитку дитини (незалежно від рівня її інтелекту та стану здоров’я), виховання свідомого ставлення до власного здоров’я як найвищої цінності, яка дає змогу успішно виконувати будь-які життєві та соціальні ролі, активно інтегруватись до сучасного суспільства і успішно реалізувати себе в ньому.

Сучасні реалії системи освіти

Турбота про освітній рівень та здоров’я громадян України є пріоритетним напрямом державної політики. Законодавство України про освіту базується на Конституції України. В основному законі України життя і здоров’я людини визнано найвищими соціальними цінностями, за які держава несе відповідальність та зобов’язується забезпечити успішну реалізацію основних положень Конституції стосовно виховання й розвитку здорового покоління. Адже від цього залежить успішний розвиток не тільки особистості, а й суспільства, нації та держави. Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Закону України «Про освіту» та інших нормативно-правових актів освіта є запорукою майбутнього України; основою економічного, інтелектуального, культурного, духовного, соціального розвитку суспільства і держави, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень та стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені.

Протягом багатьох років розвитку незалежної України на виконання різних Постанов Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України вживаються ефективні заходи, спрямовані на підвищення якості, конкурентоспроможності і доступності освіти. На державному рівні визначаються шляхи поліпшення функціонування та інноваційного розвитку освіти, інтеграції її до міжнародного освітнього простору.

Згідно з Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року «Розбудова національної системи освіти в сучасних умовах з урахуванням кардинальних змін у всіх сферах суспільного життя, історичних викликів XXI століття вимагає критичного осмислення досягнутого і зосередження зусиль і ресурсів на розв’язанні найгостріших проблем, які стримують розвиток, не дають можливості забезпечити нову якість освіти, адекватну нинішній історичній епосі. Ключовим завданням освіти у XXI столітті є розвиток мислення, орієнтованого на майбутнє.

Водночас нинішній рівень освіти в Україні не дає їй змоги повною мірою виконувати функцію ключового ресурсу соціально-економічного розвитку держави і підвищення добробуту громадян. Залишається низькою престижність освіти і науки в суспільстві.

Серед зазначених проблем актуальними є:

недостатня відповідність освітніх послуг вимогам суспільства, запитам особистості, потребам ринку праці;

обмеженість доступу до якісної освіти окремих категорій населення (діти, які проживають у сільській місцевості, діти з особливими освітніми потребами, обдарована учнівська молодь, діти мігрантів);

відсутність цілісної системи виховання, фізичного, морального та духовного розвитку й соціалізації дітей та молоді;

зниження суспільної моралі, духовності, культури поведінки частини учнівської та студентської молоді;

повільне здійснення гуманізації, екологізації та інформатизації системи освіти, впровадження в навчально-виховний процес інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій;

відсутність системи мотивацій і стимулювання інноваційної діяльності в системі освіти, нівелювання ризиків у зазначеній діяльності.

Труднощі періоду реформування, процеси певної соціально-економічної нестабільності, екологічні проблеми спричинюють низку ризиків, які можуть ускладнити реалізацію цілей і завдань Національної стратегії. Серед них:

нестабільність економіки, обмежений обсяг ресурсів для забезпечення системного виконання всіх завдань і заходів, передбачених Національною стратегією; розшарування суспільства за матеріальним становищем сімей; негативний вплив складної демографічної ситуації; несприйняття частиною суспільства нових реформ;

неготовність певної частини працівників освіти до інноваційної діяльності;

недостатня підготовленість органів управління освітою до комплексного розв’язання нових завдань, до забезпечення скоординованості діяльності всіх служб та інституцій».

Стан здоров’я дітей та молоді

Першочергового розв’язання також потребують проблеми, пов’язані із здоров’ям дітей. У багатьох із них мають місце прояви стресу, емоційного вигорання, «шкільного неврозу», психоемоційних та психосоматичних розладів. У значної кількості дітей стан здоров’я в процесі навчання погіршується.

Порівняно з 2005 роком серед дітей віком від народження до 17 років зріс рівень захворюваності, зокрема число новоутворень, хвороби системи кровообігу, кістково-м’язової системи. Високими залишаються показники хвороб ендокринної системи, порушення обміну речовин, розлади психіки і поведінки, хвороби нервової системи, ока, органів дихання, травлення (Дані ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України»).

Українські науковці і спеціалісти НАМН України постійно проводять обстеження дітей різних вікових категорій та визначають способи подолання порушень їхнього здоров’я.

Дослідницькі дані, запропоновані Національною академією медичних наук України для врахування у підготовці щорічної доповіді Президенту України про становище молоді в Україні за підсумками 2015 року, які тим самим набувають офіційного визнання загальнодержавної проблеми, такі: «В умовах навчання у школі відчувають себе цілком комфортно, здоровими та впевненими у собі – відповідно 62,5%, 65% і 41,6% загального масиву дітей. Встановлено, що невпевненими себе відчувають лише 13,5% учнів, втомленими – 41,7%, мають поганий настрій під час навчання 14,9%, Постійне хвилювання та тривожність в умовах школи відчували відповідно – 28,9% і 13,3%. Ситуація з стану соціальної адаптації дитини в умовах школи може бути покращена через введення системи заходів профілактики втомлюваності та зменшення негативного тягаря специфічних стресових навантажень.

Наукові дослідження Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України з приводу вивчення стану здоров’я підлітків свідчать, що серед них лише 37,4% підлітків мали гармонічний фізичний розвиток, до групи здорових можна було віднести тільки біля 20% підлітків.

Отримані результати досліджень свідчать, що підлітковий вік дітей потребує підвищеної уваги педагогічних колективів і батьків до створення умов для проведення профілактичних заходів з попередження відхилень у стані їхнього здоров’я.

Інститутом педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України встановлено, що провідними факторами здоров’я дітей і молоді є фізичне виховання, дотримання режиму праці й відпочинку та раціональне харчування.

Щорічне зростання поширеності хвороб серед підлітків в Україні обумовлене розвитком підліткового організму в умовах постійних стресових перевантажень, ризиковою та нездоровою формою поведінки, незбалансованим раціоном харчування, підвищеною чутливістю підлітків до дії виробничих чинників, їх високою реактивністю, втомлюваністю, недостатньою адаптованістю.

Майже 80% учнів 9–11 класів у зв’язку з відхиленнями у стані здоров’я мають обмеження у виборі професій, вони обумовлені в 65% випадків наявністю хронічних хвороб.

Викликає занепокоєння, що 24,0% дітей зовсім не мають вільного часу. Відсутність вільного часу та «комп’ютерний» стиль життя заважає дітям реалізовувати свої потенціальні можливості та обмежує можливість відвідувати культурні та соціальні заклади».

За свідченням науковців НАМН України «Значення та актуальність проблеми збереження здоров’я дітей і підлітків визначається прогресуючим зниженням показників здоров’я при зменшенні прошарку здорових дітей, збільшенням когорти дітей з частими захворюваннями та хронічною інвалідизуючою патологією на фоні децелераційних процесів, погіршенням психоемоційного розвитку, статевого дозрівання, адаптаційно-резервних можливостей зростаючого організму.

Останнє десятиліття характеризується особливо агресивним впливом шкільного соціального середовища на здоров'я учнів. Результати досліджень останніх років переконливо свідчать, що саме процес ускладнення навчального навантаження є найбільш негативним фактором шкільного середовища, який спричинює формування відхилень у стані здоров'я дітей, особливо у поєднанні з недостатньою увагою до проблем збереження здоров'я з боку, як педагогічного колективу та батьків в умовах недосконалої медичної допомоги. Інформаційні перевантаження, стресогенні ситуації, модернізація учбового процесу без урахування гігієнічних вимог до його організації, поширення шкідливих звичок, гіподинамія, сучасні тенденції "швидкої їжі", які спостерігаються у дитячому середовищі, відсутність сталих орієнтирів на здоровий спосіб життя, вимагають від дитячого організму значного перенапруження, що, разом з іншими негативними факторами, призводить спочатку до функціональних порушень, а згодом до формування хронічної патології. Це відбувається, не лише за рахунок прямого впливу гострих контактних інфекцій, явищ гіпоксії та гіподинамії, порушень режиму та якості харчування, але і за рахунок факторів психолого-соціального характеру (складна шкільна програма, темп наростання інформаційного впливу, критичні стани у процесі соціалізації дитини до умов школи та шкільного колективу, порушення у формуванні ціннісних пріоритетів дитини, формування вад особистісного розвитку та часто неадекватного, травматичного впливу сім'ї. Встановлено тісний зв'язок між погіршенням показників фізичного розвитку та станом здоров'я учнів під впливом інтенсифікації навчання та психоемоційного стресу. Більш ранній вступ дітей до школи, широке впровадження в педагогічну практику інноваційних технологій, особливо в освітніх закладах нового типу (ліцеях, гімназіях), що супроводжуються збільшенням учбових навантажень і підвищенням інтенсивності розумової діяльності, суттєво ускладнює процеси пристосування учнів до навчання, особливо на початковому етапі. Умови навчального процесу виявляють значний вплив на соматичне та психічне здоров'я учнів.

Існують, також, суттєві порушення гігієнічних вимог щодо організації режиму дня учня: значне перевищення нормативного часу для приготування домашніх завдань, зменшення часу, або його відсутність, для рухової активності та перебування на свіжому повітрі, зменшення тривалості нічного сну, не дивлячись на те, що у більшості дітей, саме уроки фізкультури залишаються єдиним фізичним навантаженням.

Дослідженнями, які проведені протягом останнього десятиліття в ДУ «Інститут ПАГ НАМН України», показано, що   здоровими можна вважати 23,3 % школярів м. Києва,    при цьому хронічні захворювання виявлені у 47,4 % дітей столиці. Велику частку серед них займають захворювання органів дихання (54,5%), органів травлення (41,8 %) та  ендокринна патологія (11,8%) дітей. Погіршення стану здоров’я супроводжується зменшенням частки дітей з гармонійним фізичним розвитком та зростання до 27,4 % частки дітей з дисгармонійним фізичним розвитком, в більшості пікноїдного типу, що в свою чергу має негативний вплив на стан здоров’я школярів.

У більшої половини (до 77,9 %)  дітей всіх вікових категорій визначається напруження адаптаційних процесів або незадовільна адаптації та протягом шкільних років збільшується до 34,3 % частка дітей з незадовільною адаптацією та зривом її (достовірно частіше у юнаків), що визначає високу вірогідність розвитку захворювань.

В основі погіршення здоров’я школярів лежить цілий комплекс причин, серед яких не тільки екологічні проблеми, погіршення соціально-економічних умов, але й  ускладнення навчальних програм, поява нових освітянських закладів зі збільшеною інтенсивністю навантаження, зменшення фізичної активності, малорухомий спосіб життя, порушення режиму праці і відпочинку, що веде до хронічної перевтоми дитини та зниження її резервних можливостей».

Крім того, за свідченням вітчизняних педіатрів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», вже в шестирічних дітей спостерігаються психологічна втома (39%), напруження (26%), тривожність (37%), стрес (55%). На початок шкільного навчання в дітей мають місце порушення діяльності органів дихання (65%), травлення (41%), серцево-судинної системи (26%), ендокринної (11%), нервової (10%), порушення постави (30%), а також ортопедична патологія (57%) та дисгармонійний фізичний розвиток дівчат (45%) і хлопчиків (34%).  

Сучасні вимоги до забезпечення пріоритетного розвитку освіти

На сьогодні в Україні різними законодавчими та нормативними актами передбачено проведення кардинальних змін, спрямованих на «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства» (Закон України «Про освіту»).

Крім того, «метою Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року є:

підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки;

забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними здібностями, потребами на основі навчання протягом життя.

Стратегічними напрямами державної політики у сфері освіти повинні стати:

реформування системи освіти, в основу якої покладатиметься принцип пріоритетності людини;

створення та забезпечення можливостей для реалізації різноманітних освітніх моделей, створення навчальних закладів різних типів і форм власності;

формування безпечного освітнього середовища, екологізації освіти;

розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі.

Модернізація і розвиток освіти повинні набути випереджального безперервного характеру, гнучко реагувати на всі процеси, що відбуваються в Україні та світі. Підвищення якісного рівня освіти має бути спрямоване на забезпечення економічного зростання держави та розв’язання соціальних проблем суспільства, дальше навчання і розвиток особистості. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства.

Зусилля органів управління освітою, науково-методичних служб за підтримки всього суспільства та держави повинні бути зосереджені на реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем, виконанні перспективних завдань, серед яких:

перебудова навчально-виховного процесу на засадах розвивальної педагогіки, спрямованої на раннє виявлення та найбільш повне розкриття потенціалу (здібностей) у дітей, з урахуванням їхніх вікових та психологічних особливостей;

побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності;

забезпечення системного підвищення якості освіти на інноваційній основі, сучасного психолого-педагогічного та науково-методичного супроводження навчально-виховного процесу;

створення безпечного освітнього середовища;

забезпечення функціонування ефективної системи інклюзивної освіти;

удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та керівних кадрів системи освіти, підвищення їхньої управлінської культури;

підвищення відповідальності сім’ї за освіту й виховання дітей;

забезпечення створення умов для розвитку індустрії сучасних засобів навчання (навчально-методичних, електронних, технічних, інформаційно-комунікаційних тощо);

оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання й розвитку дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та програм розвитку дитини;

урізноманітнення моделей організації освіти, зокрема для дітей, які проживають у сільській місцевості, створення умов для розвитку мережі загальноосвітніх навчальних закладів, заснованих на приватній формі власності;

оновлення змісту, форм і методів організації навчально-виховного процесу на засадах особистісної орієнтації, компетентнісного підходу;

підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій;

розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання в дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах дітей та молоді, що потребують корекції фізичного й (або) розумового розвитку;

використання виховного потенціалу системи позашкільної освіти як основи гармонійного розвитку особистості;

урізноманітнення напрямів позашкільної освіти, вдосконалення її організаційних форм, методів і засобів навчально-виховного процесу». 

Згідно з рішеннями Верховної Ради України, зокрема Рекомендаціями про «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення» (від 05.06.2014 р. №1327-VII), передбачено Кабінету Міністрів України «сприяти створенню надійної інноваційної індустрії розроблення і виробництва сучасних засобів навчання, запровадження пільгового оподаткування підприємств, що випускають технічні засоби навчання». Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти «в Україні повинні забезпечуватися прискорений, випереджальний інноваційний розвиток освіти, а також створюватися умови для розвитку, самоствердження та самореалізації особистості протягом життя.

Потребують державної підтримки дошкільна, загальна середня освіта у сільській місцевості, професійно-технічна освіта, навчання здібних та обдарованих учнів і студентів, а також дітей з особливостями психічного і фізичного розвитку».

Відповідно до основних завдань законодавства України про освіту та враховуючи соціальну складову життя, стан здоров’я дітей і молоді Міністерством освіти і науки України, яке реалізує державну політику, приймає рішення щодо організації інноваційної діяльності у сфері освіти й координує та контролює її проведення в 2016 році започатковано концепцію нової української школи та оновлені розвантажені програми початкової школи, які дадуть можливість молодшим школярам здобути ключові компетентності в більш комфортному режимі без перевантаження теоретичною інформацією, підвищити мотивацію до навчання.

Ці організаційні зміни в освіті із задоволенням сприймають педагоги і батьки учнів молодших класів. Інноваційного здоров’язбережувального оновлення програм чекають учні середньої та старшої школи, а також їхні вчителі і батьки. 

Нормативно-правове підґрунтя Проекту

Правовою основою Проекту є: Конституція України; Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року; Національна доктрина розвитку освіти; Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про інноваційну діяльність»; Державний стандарт початкової загальної освіти; Державного стандарту базової і повної середньої освіти; Положення «Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності» МОН України; Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття»; Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»; Указ Президента України «Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями»; Концепція загальної середньої освіти; Концепція розвитку інклюзивної освіти; Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах; а також Загальна декларація прав дитини, Конвенція ООН про права дитини, Підсумковий документ Спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї ООН «Світ, сприятливий для дітей», Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність навчальних закладів і визначають пріоритетні напрями розвитку освіти. 

Теоретико-методологічні основи Проекту

Методологічною основою Проекту є гуманістична гармонізувальна модель освіти, сутність якої полягає у створенні сприятливих умов для повноцінного збалансованого розвитку фізичних, душевних і духовних складових природи дітей і дорослих, а саме: активної діяльності різних органів і систем організму; упорядкування думок, бажань, почуттів; розвитку духовного світу. При порушенні природної рівноваги трьох головних основ людини втрачається природна гармонія і виникає дисгармонійний розвиток особистості. Проявами дисгармонії дітей і дорослих зокрема є порушення фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я; труднощі в навчальній та трудовій діяльності; конфлікти і непорозуміння; невдачі та низька депресо- і стресостійкість.

Як відомо, поняття «гармонія» (від грецького harmonia – зв’язок, співрозмірність  означає поєднання різних компонентів об’єкта в єдине органічне ціле, рівновагу, злагодженість, взаємну відповідність якостей частин цілого. «Гармонія» в давньогрецькій філософії – це організованість на противагу хаосу. «Гармонія» в історії естетики – суттєва характеристика прекрасного.

Згідно з тлумачним словником української мови «гармонійний» – який перебуває в чіткій відповідності з чим-небудь, сповнений гармонії.

Відповідно, гармонія людського єства – це упорядкований повноцінний розвиток і активне функціонування всіх складових його природи – тілесних, душевних і духовних сил (які регулюють усі сторони життєдіяльності людини); інтегрована діяльність та повноцінний розвиток центрів обох півкуль мозку (які формують тип мислення і пам’яті, емоційну сферу, почуття, здібності й таланти, інтуїцію, рухову активність тіла, діяльність внутрішніх органів); збалансована діяльність різних відділів нервової системи (які визначають протилежно спрямовану активність різних органів і систем).

У гармонійно розвиненої людини впорядковані різні фізіологічні (збудження і гальмування, синтез і розпад, теплопродукція і тепловіддача, сон і бодьорість, рухи лівої і правої половини тіла) та психофізіологічні (аналітико-логічне й просторово-образне мислення, позитивні та негативні емоції, математичні й музичні здібності) процеси. Така людина має змогу цілісно сприймати світ, повноцінно працювати, успішно навчатись і будувати спокійні доброзичливі стосунки з іншими людьми й уникати причин, які викликають дисгармонію (порушення гармонії, розлад, порушення відповідності природним законам). Особливо важливим є досягнення гармонійного розвитку учнів, адже воно створює оптимальні умови для засвоєння знань, розвитку ключових компетентностей; поліпшення фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я; розвитку здібностей та обдарувань. Гармонізація педагогів і батьків також є необхідним чинником підвищення ефективності освіти.

 

Методологічним підґрунтям Проекту є діяльнісний, системний і особистісно-орієнтований підходи до формування гармонійної особистості учнів, педагогів і батьків.

Діяльнісний підхід потребує дієвого активного ставлення особистості до розвитку своїх тілесних, душевних і духовних сил; розуміння понять «гармонія» і «дисгармонія», «гармонійний» і «дисгармонійний» розвиток людини; виконання відповідних заходів для гармонізації свого організму й життя.

Особистісно-орієнтований підхід дає можливість організовувати навчально-виховну діяльність з урахуванням вікових можливостей та індивідуальних особливостей розвитку учнів для їхнього всебічного та гармонійного розвитку, і передусім особливостей їхньої вищої нервової діяльності, які визначають активність пізнавальної сфери – тип нервової системи, пам’яті, мислення; провідний канал сприйняття інформації.

Системний підхід, з одного боку, ґрунтується на гармонійному збалансованому розвитку всього організму дітей і дорослих на основі повноцінного впорядкованого розвитку його складових, з іншого – передбачає системну організацію гармонізувальної навчально-виховної діяльності учнів, педагогів і батьків у навчальних закладах. В рамках системного підходу розглядаються не тільки особистісні та індивідуальні особливості дітей, а й характер міжособистісних відносин в колективі, сім’ї і суспільстві.

Основними принципами формування гармонійної особистості дітей, їхніх педагогів і батьків за Проектом є: інноваційність; науковість; доступність; комплексність; різноманітність освіти; науковість; інтегративність; єдність навчання, виховання й оздоровлення на засадах гуманізму та гармонійності, громадської свідомості, взаємоповаги між людьми в інтересах самої людини, родини, суспільства й держави; гнучкість у реагуванні на суспільні та економічні зміни; поєднання національних освітніх положень і традицій та найкращого світового досвіду сфери освіти, медицини, психології, психофізіології; системність; доступність для кожної дитини, родини та навчальної установи; рівність умов кожної дитини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; демократія; гуманізм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; взаємозв’язок з освітою інших країн; поєднання державного управління і громадського самоврядування; дитиноцентризм; природовідповідність; цілісність; превентивність; соціальне партнерство; розвиток особистісного потенціалу; доступність знань; модернізація навчально-виховної діяльності; організація міжнародної співпраці, формування інтегративної здатності учнів, а також принцип профілактичної медицини.

Напрями реалізації Проекту. Мета, стратегії, завдання

Інтелектуальний і творчий потенціал країни значною мірою залежить від того, наскільки ефективно буде розроблено, науково обґрунтовано і запроваджено в навчальних закладах інноваційні освітні моделі й педагогічні технології, спрямовані на гармонізацію учнів; створено механізми виявлення й подальшого розвитку їхніх творчих здібностей і талантів, фізичного, психічного та духовного здоров’я; організовано управління процесом розвитку й самовиховання творчої здорової особистості, виховання свідомого ставлення до власного здоров’я як найвищої цінності, що дає змогу успішно виконувати будь-які життєві та соціальні ролі, активно інтегруватись до сучасного суспільства й успішно реалізувати себе в ньому.

Важливо, щоб діяльність, спрямована на гармонізацію дітей, ефективно проводилась і на етапі її дошкільного розвитку, щоб педагоги і батьки мали можливість природно стимулювати розвиток дитини та коригувати існуючі в неї труднощі і проблеми. Адже, за свідченням медиків, значна кількість майбутніх першокласників мають недостатню зрілість центрів головного мозку, відповідальних за їхню подальшу навчальну діяльність.

Інноваційна система гармонізуючої освіти ґрунтується на загальнолюдських цінностях, засадах особистісно зорієнтованого і компетентісного підходів до навчально-виховного процесу з урахуванням вікових пізнавальних можливостей та індивідуальних особливостей розвитку дітей і спрямована на гармонізацію їхньої та педагогів вищої нервової діяльності, психоемоційної сфери та життєдіяльності організму.

На етапі реалізації Проекту (2017–2021 рр.) передбачено проведення заходів, спрямованих на гармонізацію дітей, їхніх педагогів і батьків
(за співпраці з науковцями і спеціалістами, митцями і представниками ЗМІ, державними і громадськими діячами, а також батьками та усіма прогресивними людьми, які зацікавлені в підвищенні якості і доступності освіти, розвитку здорової та успішної нації). А саме:

одночасне навчання, виховання й оздоровлення дітей різних вікових категорій, розвиток їхньої творчості, здібностей, обдарувань і талантів;

проведення навчально-виховної діяльності (в тому числі контролю знань) у безстресовому психофізіологічно-комфортному режимі без перевтоми і напруження на тлі лише позитивних емоцій засобами музикотерапевтичної педагогіки «ПіснеЗнайка» та інноваційного навчально-методичного, інформаційного й діагностичного забезпечення Проекту;

скринінгове обстеження учнів для визначення особливостей і порушень їхньої пізнавальної і психо-емоційної сфери та стану здоров’я (у процесі навчально-виховної діяльності);

скринінгове обстеження педагогів для визначення порушень стану здоров’я;

корекцію і профілактику визначених труднощів та проблем учнів і педагогів (у процесі навчально-виховної та оздоровчої діяльності);

гармонізацію стосунків учнів, педагогів і батьків;

ознайомлення батьків з особливостями розвитку дітей, ефективними засобами профілактики й корекції порушень у стані їхнього здоров’я та навчальної діяльності.

Уся інноваційна діяльність у рамках Проекту відбувається за бажанням і згодою учнів, їхніх батьків і педагогів.

Метою реалізації Проекту є:

створення оптимальних умов для функціонування й розвитку освіти, реалізації освітніх моделей;

гармонізація освітньої діяльності та освітнього середовища в навчальному закладі;

створення умов для повноцінного всебічного (інтелектуального, фізичного, психічного, морально-етичного, духовного, естетичного, культурного, соціального, творчого) рівномірного й гармонійного розвитку дітей;

поліпшення гармонізувальної діяльності учнів, педагогів і батьків, формування у них моральних і духовних цінностей, соціальної активності та громадської відповідальності за своє фізичне, психічне й духовне здоров’я, яке є найвищою соціальною цінністю в державі;

підвищення депресо- і стресостійкості дітей, їхніх педагогів і батьків;

підвищення професійного рівня та майстерності педагогів і спеціалістів, які беруть участь у навчально-виховному процесі й оздоровленні дітей;

збереження фізичного та психічного здоров’я педагогів;

уникнення причин виникнення дисгармонії дітей їхніх педагогів і батьків;

залучення учнівської молоді до активної участі у просвітницькій та волонтерській роботі з пропаганди здорового способу життя й гармонійного розвитку в середовищі однолітків і в сім’ї;

проведення міжнародного співробітництва в установленому законодавством порядку.

 Стратегії Проекту:

підвищення якості й конкурентоспроможності освіти, посилення її ролі в економічному, соціальному, духовному розвитку суспільства і держави;

надання пріоритетності заходам із забезпечення гармонійного розвитку дітей і дорослих;

популяризація цінностей гармонійного розвитку дітей і дорослих;

поліпшення функціонування та інноваційного розвитку освіти у непростих демографічних і соціально-економічних умовах та проведення ефективних заходів для її інтеграції в міжнародний освітній простір, підвищення її якості, доступності й конкурентоспроможності;

удосконалення гармонізувальної педагогічної й оздоровчої діяльності у навчальних закладах різних типів, рівнів акредитації та форм власності;

реалізація інноваційних засад гармонізуючої освіти дітей і дорослих, започаткованих у рамках експериментального впровадження медико-педагогічного проекту «Гармонія інтелекту та здоров’я» протягом 2008–2016 років;

забезпечення сучасного психолого-педагогічного та науково-методичного супроводження навчально-виховного процесу;

сприяння модернізації освіти дітей з особливостями розвитку, організації інклюзивного навчання дітей у загальноосвітніх навчальних закладах;

сприяння взаємодії сім’ї, начальних закладів, громадських організацій, представників бізнесу, широких верств суспільства у гармонізації і соціалізації дітей;

розвиток механізмів превентивного навчання й виховання дітей у системі гармонізуючої освіти;

посилення впливу мистецтва на виховання й розвиток дітей;

збільшення рухового режиму учнів, уникнення гіподинамії та дезадаптації дітей у процесі навчально-виховної діяльності в навчальному закладі;

виховання працелюбності, почуття доброти, милосердя, шанобливого ставлення до сім’ї, інших людей, державної мови, народних традицій і звичаїв; поваги до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу;

збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу українського народу;

підвищення якості життя українських родин.  

Досягненню мети сприятиме вирішення таких завдань:

забезпечення активної роботи із запровадження ефективних механізмів інноваційної системи гармонізуючої освіти в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах;

забезпечення у навчальних закладах комфортних та нешкідливих для здоров’я учнів і педагогів умов навчально-виховної діяльності й режиму роботи;

організація в навчальних закладах психофізіологічно-комфортного, гармонізувального, особистісно-орієнтованого, безстресового, розвивального, корекційно-оздоровчого, інтегрованого навчання учнів різних вікових категорій, незалежно від особливостей їхнього розвитку і стану здоров’я;

розроблення й упровадження в навчально-виховній та оздоровчій діяльності навчальних закладів інноваційного психолого-педагогічного, науково-методичного, навчально-методичного та інформаційного, діагностичного забезпечення гармонійного розвитку учнів, педагогів і батьків за Проектом;

створення на базі навчальних закладів мережі центрів інноваційної системи гармонізуючої освіти;

забезпечення якісної підготовки педагогів, шкільних психологів та соціальних педагогів, логопедів навчальних закладів, а також методистів обласних, міських, районних відділів освіти і науки з питань гармонізації дітей і дорослих за Проектом;

залучення учнів, освітян, батьківської громадськості до гармонізувальної діяльності в навчальному закладі, сім’ї та суспільстві;

проведення тренінгів для учнів, батьків, педагогів, шкільних психологів, соціальних педагогів, логопедів, а також методистів обласних, міських, районних відділів освіти і науки; студентів педагогічної вищої та професійно-технічної освіти стосовно ефективних засобів гармонізації дітей і дорослих, підвищення їхньої депресо- та стресостійкості, уникнення найбільш поширених проявів дисгармонії (проблем із навчанням і поведінкою, хронічного стресу, хвороб стресу, депресії та її наслідків – психосоматичних розладів, різних видів залежностей, агресії, суїциду);

залучення діячів культури, мистецтва, науки, громадських діячів, представників ЗМІ до участі в гармонізувальній навчально-виховній та оздоровчій діяльності за Проектом і співпраця їх з учнями, їхніми педагогами й батьками;

залучення науковців та спеціалістів сфери освіти, медицини, психології, психофізіології, дефектології та ін., а також учнів до створення навчально-методичного, інформаційного та діагностичного забезпечення проекту;

висвітлення в засобах масової інформації та професійній пресі здобутків і досягнень педагогічного досвіду освітян, учнів і батьків – учасників Проекту. 

Шляхи реалізації Проекту

Реалізація Проекту здійснюватиметься через:

нормативно-правове забезпечення реалізації Проекту, що регулюється відповідними нормативними актами: Конституцією України, Законами України, Указами Президента України, Постановами Верховної Ради Кабінету Міністрів України, відповідними Наказами Міністерства освіти і науки України;

розробки й упровадження в навчально-виховній та оздоровчій діяльності навчальних закладів інноваційного психолого-педагогічного, науково-методичного, навчально-методичного й інформаційного, діагностичного забезпечення гармонійного розвитку учнів, педагогів і батьків;

забезпечення у навчальних закладах комфортних для навчання, виховання й оздоровлення дітей умов засобами музикотерапевтичної педагогіки «ПіснеЗнайка»;

організацію моніторингу особливостей пізнавальної сфери учнів та стану здоров’я учнів і педагогів;

організацію інноваційної діяльності з батьками стосовно гармонізації їхніх дітей та уникнення найбільш поширених порушень у стані здоров’я дітей і дорослих;

активне використання засобів масової інформації та інших джерел для популяризації цінності гармонійного розвитку дітей і дорослих та здобутків учнів, педагогів, батьків – учасників Проекту.

Основою Проекту є інноваційна технологія гармонійного розвитку дітей – музикотерапевтична педагогіка «ПіснеЗнайка». Вона сприяє гармонізації вищої нервової діяльності учнів і педагогів, яка визначає не тільки активність пізнавальної сфери, а й життєдіяльність усього організму, розвиває та інтегрує функції обох півкуль мозку, різних каналів сприйняття інформації (слухового, зорового, рухового), врівноважує психо-емоційну сферу. Такого комплексного результату не дає жодна з існуючих освітніх технологій.

Унікальність музикотерапевтичної педагогіки полягає в тому, що вона є комплексною технологією Зокрема, гармонізувальною, розвивальною, корекційно-оздоровчою, особистісно-орієнтованою і здоров’язбережувальною технологією; технологією навчання здоров’я й виховання культури здоров’я; технологією організації пізнавальної діяльності та організації спілкування; технологією інноваційної діяльності. Використовуючи одну цю технологію педагог має змогу досягати результату гармонізації учнів, можливого при використанні кількох педагогічних і медико-психологічних технологій. Одночасно навчати, виховувати та оздоровлювати учнів, визначати й коригувати існуючі проблеми і труднощі, попереджати розвиток багатьох порушень здоров’я та пізнавальної сфери учнів. При цьому вчитель зможе заощадити багато часу для підготовки уроків і занять, а також у процесі навчально-виховної діяльності з дітьми. «ПіснеЗнайка» дає можливість учням уникнути перевантажень, мати достатньо часу на творчу діяльність, гру, відпочинок та діяльність, спрямовану на розвиток здібностей і талантів.

Музикотерапевтична педагогіка є універсальною медико-педагогічною технологією, комфортною й ефективною для дітей з різною організацією вищої нервової діяльності (правопівкульних, лівопівкульних, аудіалів, візуалів, кінестетиків, дітей із сильною та слабкою, рухливою та інертною нервовою системою) та стану здоров’я.

Вона передбачає використання оригінальних навчальних пісень, які, крім художніх образів, містять систематизовані знання й записані на носії інформації. Ця світова інновація захищена патентом на винахід. Світовою новизною патенту (стосовно підготовки, запису на носії інформації та використання в навчально-виховній діяльності навчальних пісень) є психофізіологічне обґрунтування необхідності використання навчальних пісень в навчально-виховній роботі для гармонізації вищої нервової діяльності та життєдіяльності організму учнів і педагогів, створення оптимальних умов для комфортного безстресового засвоєння навчальної інформації в рівнопівкульному багатосенсорному режимі (незалежно від рівня інтелекту, стану здоров’я учнів, особливостей розвитку їхньої пізнавальної сфери).

Створені на засадах музикотерапії у виконанні відомих артистів навчальні пісні та музичні навчально-методичні фільми зацікавлюють дітей навчанням, сприяють кращому володінню ними державною мовою й збільшують любов до української мови. Крім знань оригінальні навчальні пісні містять виховні настанови на здоровий спосіб життя, гармонізацію стосунків у колективі, сім’ї та суспільстві.

Інтегровані навчально-методичні посібники на паперових носіях також дають можливість учням закріпити та проконтролювати знання у творчому безстресовому режимі. У навчальних посібниках, крім знань, представлено психологічні тести, медичні анкети для визначення особливостей розвитку учнів та стану їхнього здоров’я, а також для оцінювання ефективності гармонізувального навчання (в динаміці протягом навчального року).

Використання оригінальний навчальних аудіо- й відеопосібників, навчально-методичних посібників, інтегрованих посібників гармонійного розвитку учнів на паперових носіях серії «Гармонізуюча освіта (ПіснеЗнайка)» дає можливість не тільки легко та швидко засвоїти знання, а й поліпшити увагу, пам’ять, мислення, мовлення учнів, відкоригувати прояви дислексії, дисграфії, дискалькулії. Ці посібники створено з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти та Державного стандарту початкової освіти на основі компетентнісного підходу в освіті.

Музикотерапевтична педагогіка допомагає педагогам навчальних закладів у створенні науково-методичної бази для організації та здійснення навчально-виховного процесу, в розробленні варіативної складової змісту.

У процесі інноваційної діяльності за Проектом педагоги, крім загальновідомих, використають перш за все інноваційні нестандартні індивідуальні, групові форми, а також інноваційні методи навчання (на етапах вивчення і закріплення нового матеріалу, контролю знань). Зокрема, пасивне засвоєння знань у процесі прослуховування оригінальних навчальних пісень і виконання рухів у такт музики під час музичної фізкультхвилинки, приємні бесіди за змістом навчальних пісень і фільмів, проблемні запитання й відповіді на них у музичній формі, завдання типу «доповни рядок пісні», «встав потрібне слово в текст пісні», творчі завдання в інтегрованих навчальних посібниках з математики, «заспівай уривок пісні дотримуючись її мелодії» тощо.

Навчальні та навчально-методичні посібники серії «Гармонізуюча освіта (ПіснеЗнайка)» є додатковими засобами для навчальних предметів і курсів інваріантної та варіативної складових змісту загальної середньої освіти, доповненням до підручників. У них представлено найбільш складний навчальний матеріал в оригінальній і легкій для засвоєння музичній формі, а саме знання у вигляді навчальних пісень. Далі навчальний матеріал в інтегрованих навчальних посібниках подано відповідно до вікових особливостей пізнавальної діяльності молодших школярів за принципом «від простого – до складного, від загального – до конкретного». З «ПіснеЗнайкою» навчання і виховання учнів здійснюється в процесі урочної, позаурочної та позашкільної роботи (самостійне використання навчальних посібників «ПіснеЗнайки» вдома).

Очікувані результати

У результаті реалізації Проекту очікується:

удосконалення інноваційної системи гармонізуючої освіти, започаткованої в рамках упровадження Проекту, задля поліпшення функціонування та інноваційного розвитку освіти в непростих соціально-економічних умовах, уникнення наболілих педагогічних, медичних і соціальних проблем;

створення оптимальних умов для гармонійного, всебічного (інтелектуального, фізичного, психічного, морально-етичного, духовного, естетичного, культурного, соціального, творчого) розвитку дітей;

збагачення інноваційного науково-методичного, навчально-методичного, інформаційного та діагностичного забезпечення гармонійного розвитку учнів, педагогів і батьків;

створення умов для збереження здоров’я педагогів, гармонізації стосунків учнів, педагогів і батьків;

створення механізмів корекції та профілактики найбільш поширених порушень у стані здоров’я учнів, педагогів і батьків;

створення на базі навчальних закладів широкої мережі центрів гармонізуючої освіти дітей і дорослих.