На головну сторінку

Стан  здоров’я  дітей  України

Стан здоров’я першокласників,
їх готовність до систематичного навчання в школі

Няньковський С.Л., Яцула М.С.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

 

На сьогоднішній день система сучасного навчання у школі вимагає відповіді на багато запитань, що виникають у лікарів, педагогів та в батьків дітей різного віку. Можна багато говорити про ефективність і корисність освітнього процесу, але тяжко ігнорувати той факт, що більшість дітей закінчують школу з різноманітними захворюваннями, які формуються у період їхнього навчання. Особливо важливими слід вважати перші роки навчання, коли відбувається різка зміна практично всіх складових життя дитини: її навантаження, фізичної, розумової та соціальної активності, харчування. Саме в цей період відбувається адаптація дитини до систематичного навчання або розвиваються процеси дезадаптації, що призводять до численних функціональних порушень, розвитку хронічних захворювань, сприяють поганій успішності.

Така ситуація вимагає застосування певних профілактично-оздоровчих заходів уже в початкових класах, проте вони мають грунтуватися на аналізі об'єктивної інформації щодо медико-біологічних і соціальних особливостей учнів та динаміці основних показників стану здоров'я протягом їхнього навчання.

Вже за кілька місяців навчання першокласників у значної кількості школярів з'являлись скарги, які можна було трактувати як прояви шкільної дезадаптації. Переважали скарги на швидку втомлюваність – 50,7 % дітей, головний біль – 43,2 %, порушення сну – 40,7 %, періодичний біль у животі – 38,6 % (у 9,3 % першокласників біль у животі відмічався часто).

Слід зазначити, що через 2 місяці навчання майже в половини дітей ми спостерігали зміни апетиту: зниження – у 36,4 %, надмірний апетит – у 5,4 %.

Внаслідок початку шкільного навчання менше двох годин перебували на свіжому повітрі 63,9 % дітей, 8,6 % – менше 1 години. У рухливих іграх брали участь 50,7 % дітей, решта проводили свій вільний час біля екрану телевізора чи комп'ютера.

Одним із проявів шкільної дезадаптації й ознак перевтоми дитини може бути зміна її поведінки. За нашими даними, вже через три місяці від початку навчання у школі майже в половини першокласників батьки частіше спостерігали пригнічений настрій (49,3%), підвищену дратівливість, невмотивовану агресивність (47,2 %). Водночас батьки вважали свою дитину спокійною і врівноваженою у 49,6 % випадків, непосидючою і неуважною – у 25,7 %, збудливою – у 24,7 % випадків

Рівень тривожності у першокласників ми визначали, використовуючи спеціальний тест тривожності (Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен). Так, ми виявили, що низький рівень тривожності мали 19,3 % першокласників. Для цих дітей характерним було незначне емоційне реагування при невдачах, нечутливість до неуспіхів, відносний спокій, що носить захисний характер і ніби не допускає неприємний досвід у свідомість. Ці діти не відчували серйозних труднощів, добре адаптувалися до навчання і справлялися з навчальним навантаженням, були комунікабельними при спілкуванні з учителями й ровесниками.

Середній рівень тривожності мали 53,6 % першокласників. Ці учні переживали свої неуспіхи й невдачі, але вони не зачіпали їх глибоко. Працездатність таких дітей не була низькою, однак вона помітно знижувалася до кінця навчального дня. Часто відмічалися ознаки перевтоми, порушення концентрації уваги. Помітне напруження спонукало до переборення труднощів. В емоційній сфері були виражені коливання настрою, невпевненість.

Високий рівень тривожності мали 27,1 % першокласників. Для таких дітей характерним було гостре, тривале, болісне реагування на невдачі. Вони переживали виражену тривогу в ситуаціях публічної перевірки знань, постійно очікували негативного ставлення до себе, негативних оцінок з боку батьків, педагогів і ровесників, що заважало їм адекватно оцінити ситуацію. Їм було тяжко встигати на рівні класу, працездатність у них була низька, перевтома наставала дуже швидко, що виявлялось в неуважності, відволіканні, рухливому неспокої.

Аналізуючи рівень успішності першокласників, ми побачили, що більшість дітей за I півріччя (48,6 %) мали середній рівень успішності, водночас багато дітей (39,3 %) були з низьким рівнем успішності, а достатній рівень спостерігався лише у 12,1 % першокласників.

Порушення адаптації до шкільного навчання може проявлятися у виникненні різноманітних скарг, змінах настрою і поведінки, підвищеній втомлюваності, погіршенні апетиту і схильності до частих гострих захворювань, погіршенні показників фізичного розвитку, недостатнього рівня успішності, напруження регуляторних адаптаційних механізмів із тенденцією до виснаження функціональних систем. Все це потребує розробки і впровадження у шкільну практику профілактично-оздоровчих комплексів, метою яких має бути покращення адаптації першокласників до систематичного шкільного навчання, збільшення їхніх функціональних резервів і покращення успішності, щоб процес навчання у школі був цікавим, корисним і не завдавав шкоди здоров'ю.