На головну сторінку

Стан здоров’я дітей України

Фрагменти інформаційних матеріалів

ВАЛЕОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ПЕРШОГО
РОКУ НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

Годун Н. І.

(ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди»)

 

В останнє десятиріччя спостерігається тенденція до зростання рівня порушень фізичного й психічного здоров'я та фізичного розвитку, школярів, що є серйозною медико-педагогічною проблемою сьогодення. Зміцнення і збереження здоров'я підростаючого покоління є однією з найскладніших комплексних проблем сучасної науки, оскільки рівень здоров'я дітей визначає рівень здоров'я майбутнього суспільства і є якісним показником розвитку держави. Сучасні школярі є потенціалом суспільства України ХХІ століття.

Загальновідомо, що стан здоров'я школярів формується під впливом цілого комплексу факторів: соціальних, біологічних, екологічних. Серед соціальних факторів найбільш значущими є умови навчання та виховання учнів у навчальних закладах. Якість навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах в останні роки зазнала суттєвих змін. Інноваційні навчально-виховні заклади висувають підвищені вимоги до навчання. Суттєво збільшився потік інформації, ускладнилися програми, збільшилася тривалість навчального дня школярів. Усе це призводить до збільшення навчального навантаження, порушення режиму дня, перевтомі дітей і підлітків, розвитку функціональних розладів і захворювань[5].

Проблемі впливу навчального навантаження на функціональний стан організму й стан здоров'я дітей в останні роки присвячено багато досліджень. Відомий учений-гігієніст А. М. Сердюк, аналізуючи динаміку показників стану здоров'я школярів м. Києва, відзначає зростання порушень гостроти зору й постави в 1,5 рази, поширеність хвороб кишково- шлункового тракту – у 1,4 рази, хвороб центральної нервової системи – в 1,7 рази, ендокринної системи – в 2,6 рази. Як наслідок – 52% школярів мають порушення в морфо-функціональному стані організму, 40% школярів страждають хронічними захворюваннями і лише 10% можна вважати здоровими[2, 5].

Учені-гігієністи Н. С. Полька, А. М. Сердюк, Н. І. Коцур, Л. С. Гармаш указують на відсутність в Україні системи спостереження за станом здоров'я школярів і факторами, які їх формують. Відповідно першочерговим завданням сьогодення є створення валеологічного моніторингу.

Важливим етапом у житті дитини є вступ до школи. Звернення до наукової літератури засвідчує, що навчальний процес вимагає від школяра найрізноманітніших адаптаційних змін особистості. Існуючий стан організації режиму навчально-виховного процесу в сучасній школі, інтенсифікація навчання, зростаючий об'єм інформації вимагають від школярів все більшого напруження фізіологічних систем організму, що зумовлює високе навантаження на адаптаційні механізми. На даному етапі розвиток функціональних систем організму дитини та стан її здоров'я є вагомим фактором, що впливає на здатність адаптуватися до дії нових умов життя.

Водночас спеціалісти - лікарі, психологи, педагоги вкрай занепокоєні станом здоров'я підростаючого покоління. Встановлена негативна динаміка формування стану здоров'я дітей. За останнє десятиріччя зросла чисельність дітей з захворюваннями крові, кровотворних органів, сечостатевої системі в 2,1 рази, кровообігу та опорно-рухової системи в 1,9 рази. Збільшилась кількість дітей із розладами психіки та поведінки на 16,7 %. Серед розладів психіки переважають розлади особистості, невротичні та психічні розлади, пов’язані зі стресом [3, с. 82].

Здорові діти з нормальним рівнем функцій і гармонійним фізичним та психічним розвитком краще переносять період вступу до школи, що є одним із критичних періодів онтогенезу. Наявність хронічних хвороб, особливо в стадії субкомпенсації можуть бути причиною розвитку шкільної дезадаптації та неуспішності. Відповідно, стан здоров'я та фізичний розвиток дитини можна віднести до важливих функціональних показників, що дають можливість визначити готовність дитини до вступу в школу [6, с. 5].

Отже, дуже важливо за рік до вступу до школи проводити медичні огляди дітей, що дозволить визначити групу ризику неготовності до шкільного навчання за станом здоров'я [4, с. 18]. Групу ризику становлять перш за все діти з відставанням у біологічному розвитку; з функціональними порушеннями (невротичні реакції, логоневрози, гіпертрофія мигдаликів, тощо), а також діти, які часто хворіють; діти з хронічними хворобами. Зважаючи на даний факт, своєчасна комплексна валеологічна оцінка здоров'я з урахуванням факторів, що утруднюють адаптацію до школи, дозволяє виявити дітей, які потребують впровадження лікувально-оздоровчих заходів. Це дає можливість покращити стан здоров'я дітей, що вступають до школи і, відповідно, полегшити пристосування їх до умов шкільного життя та запобігти зриву адаптаційних можливостей дитячого організму.

Особливе значення для валеологічної оцінки стану здоров'я першокласників має визначення рівня їх фізичного розвитку, його гармонійності. Фізичний розвиток є однією з досить об'єктивних характеристик здоров'я та показник, що швидко і чутливо реагує на дію факторів навколишнього середовища.

Аналіз фізичного розвитку першокласників показав, що більшість дітей мають середній фізичний розвиток, що становлять 70,1 % від загальної кількості обстежених. Викликає цілком зрозуміле занепокоєння й те, що майже 24 % дітей віднесені до групи з низьким та нижче середнього рівнем фізичного розвитку. Звертає на себе увагу той факт, що при визначенні гармонійності фізичного розвитку були виявлені діти з дисгармонійним фізичним розвитком. Їх кількість становить 47 дітей (31,5 %). Характерно, що дисгармонійність за морфологічними ознаками в більшості пов'язана зі зменшенням маси тіла. Дисгармонійність за функціональними ознаками пов'язана з низькими показниками життєвої ємкості легень у обстежених дітей першого року навчання в школі.

Валеологічна оцінка результатів дослідження стану здоров'я дітей в кінці першого навчального року дала можливість встановити, що відбувся перерозподіл дітей за групами здоров'я, причому, на жаль, не в позитивний бік.

Причому слід зауважити, що часто батьки залишали дітей удома в зв'язку зі скаргами дітей на головний біль, болі в шлунку, на погане самопочуття, але до лікаря не зверталися. Очевидно такі скарги були викликані втомою, яка призводить до зворотних функціональних відхилень, що зникають після раціонального відпочинку протягом двох, трьох днів.

  

ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’ЯШКОЛЯРІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ РІЗНОГО ТИПУ
І. О. Калиниченко, Н. М. Стеценко, Т. В. Стефаник,
(Інститут фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка);
О. В. Стеценко  (Комунальна установа «Сумська міська клінічна лікарня №4»)

За останні роки у галузі гігієни дітей і підлітків накопичено значну достовірну інформацію про зниження рівня здоров’я підростаючого покоління. Як свідчать статистичні матеріали МОЗ України та дані наукових досліджень, сьогодні спостерігається тенденція до зростання загальної захворюваності дітей, поширеності хронічних захворювань та дитячої інвалідності.

За даними епідеміологічних досліджень встановлено, що кількість учнів, які на момент вступу до школи визнані здоровими, за період навчання зменшується з 25,81%, причому 52,69% учнів мають функціональні-86,59% до 10,0 відхилення. Найбільш поширені зміни реєструються з боку опорно-рухового апарату (ОРА), органа зору, ендокринної і нервової систем (НС), системи травлення.

Головною особливістю сучасної патології дитячого віку як в Україні, так і в інших країнах є зростання поширеності хронічних соматичних і нервово-психічних хвороб. Аналіз динаміки захворюваності свідчить, що у структурі виявлених у підлітків порушень соматичного здоров'я відбулися суттєві зміни. Зростання функціональних порушень відбулося переважно за рахунок збільшення частоти ураження системи кровообігу, органів травлення, хребта, хронічних хвороб верхніх дихальних шляхів, ендокринних, метаболічних та алергічних порушень.

Вивчення захворюваності школярів, за даними медичних оглядів, виявило зростання патологічної ураженості з віком за усіма класами хвороб. Найбільша патологічна ураженість визначається серед підлітків 16 років (1 031,6%0 проти 910,6 %0 серед 17-річних та 839,2 %0 у 15-річних). У структурі патологічної ураженості в усіх учнів старших класів переважають хвороби ендокринної системи, в основному захворювання щитоподібної залози (дифузний зоб 1 ст. та гіперплазія щитовидної залози 12 ст.).

Серед підлітків 15 років третє місце займають хвороби органів травлення і шкіри та підшкірної клітковини (7,1%), на четвертому місці – хвороби кістково-м’язової системи (6,9%), що включають в основному порушення постави, сколіози та остеохондроз. Серед підлітків 16 років на третьому місці (13,1%) за питомою вагою перебувають хвороби нервової системи (переважно – синдром вегетативних дисфункцій), у той час як для 17-річних учнів на цьому місці перебувають хвороби органів травлення (12,6%), що, ймовірно, є результатом нервово-психічного перенавантаження та порушення режиму життєдіяльності.

Отримані дані дозволяють стверджувати про залежність стану здоров’я школярів від типу навчального закладу, а саме: про меншу кількість здорових підлітків у гімназіях порівняно із ЗНЗ та більшу групу учнів із хронічною патологією у школах 2 =2,082).cнового типу (30,34 проти 21,51% у загальноосвітній школі, Аналіз динаміки патологічної ураженості свідчить, що за період навчання (з 1-го по 11-й клас) у сучасних випускників відбулися суттєві зміни у стані здоров’я. Аналіз даних засвідчив, що впродовж періоду навчання кількість здорових дітей зменшилась: у загальноосвітніх школах у 3,3 раза, у гімназіях – у 4,2 раза. Причому на момент вступу до школи особливих відмінностей у стані здоров’я сучасних 85,42%).- 86,59%, у гімназіях -випускників виявлено не було (у ЗНЗ ГЗ 1 Група дітей із морфофункціональними відхиленнями у загальноосвітніх школах збільшилась у 5,1 раза, у гімназіях – у 5,9 раза. Особливу тривогу викликає збільшення кількості дітей із хронічними захворюваннями (ГЗ 3). На початку навчання до першого класу гімназії прийшло у 2 рази більше дітей із хронічною патологією, ніж до ЗНЗ. За 11 років навчання ГЗ 3 серед учнів ЗНЗ зросла у 6,96 раза, а гімназіях – у 4,85 раза. На останньому році навчання кількість осіб із хронічною патологією у гімназіях у 1,41 раза перевищувала відповідну групу у ЗНЗ.

Встановлено, що у гімназіях зростання патологічної ураженості відбулося переважно за рахунок патології ендокринної системи, хвороб очей, опорно-рухового апарату, органів травлення (при розміщенні їх за значущістю у порядку зменшення). У загальноосвітніх школах картина дещо інша: зростання відбулося за рахунок хвороб ендокринної системи, хвороб крові (анемії), хвороб очей, системи травлення, опорно-рухового апарату.

Впродовж періоду навчання кількість хвороб системи травлення збільшилась у гімназистів у 2,5 раза і на кінець періоду навчання становили 168,5 на 1 000 підлітків. Серед учнів ЗНЗ поширеність цієї групи хвороб менша – 96,8%0.

Особливу тривогу викликає той факт, що у багатьох учнів спостерігалося поєднання кількох хронічних захворювань. Так, у загальноосвітніх школах на одного учня припадає 0,98 діагноза, у гімназії – 1,4, що створює несприятливий фон для розвитку у подальші вікові періоди значних розладів здоров’я.

Виявлені негативні тенденції у стані здоров’я підлітків. Відзначаються погіршення соматичного, репродуктивного здоров’я та хронізація патологічних відхилень. Осіб із хронічною патологією на 8,85% більше у школах нового типу, ніж у закладах освіти з традиційною формою організації навчального процесу. Чільні місця займають хвороби ендокринної системи, очей, органів травлення, опорно- рухового апарату. За період навчання у гімназіях кількість здорових дітей зменшилася на 27 % більше, ніж у загальноосвітніх школах. У загальноосвітніх школах із традиційною організацією навчального процесу найбільшу питому вагу мають хвороби ендокринної системи (38,5 %), на другому місці – хвороби крові (анемії (12,1%)), на третьому – хвороби очей, органів травлення та опорно-рухового апарату (по 9,9%). У гімназіях аналогічно на першому місці – хвороби ендокринної системи (26,4%), на другому – хвороби очей (18,2%), на третьому – хвороби опорно-рухового апарату (13,2%).

  

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ
ТА РОЗУМОВА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 Москвяк Н.В.

(Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького)

 

Початковий етап навчання у школі, що супроводжується впливом фізичного, емоційного, комунікативного і розумового навантаження, висуває низку вимог до особистості дитини та до її адаптивних ресурсів. У цей складний момент можуть спостерігатися різноманітні розлади адаптації: невротичні реакції, навіть з по явою симптомів, які виходять за межі нормальної відповіді на стрес, а також порушення навчальної діяльності. Типовим проявом неадекватного перебігу процесу адаптації є стан тривоги. Відповідно до провідних положень концепції загального адаптаційного синдрому одним з показників ступеня адаптованості дитини є її емоційне самопочуття, що до  зволяє використовувати в якості критеріїв перебігу шкільної адаптації відсутність тривоги (як адаптивність) та її наявність (як дезадаптивність).

Не менш важливою проблемою сучасної школи є адаптація дитини до навчальних навантажень. Надзвичайно інформативним критерієм,який віддзеркалює відповідність (або невідповідність) обсягу навчального навантаження стосовно функціональних можливостей дитячого організму, є динаміка розумової працездатності.

Оцінка загальної тривожності у молодших школярів свідчить,що стан значної частини обстежених (28,7%) характеризується високим та підвищеним її рівнем. У дітей, які розпочали навчання з шестирічного віку,цей показник становить 29,3 ±5,3%, а в їхніх однокласників семирічного віку він менший у2,3 рази.

Високий рівень тривоги встановлено виключно у першокласників шестирічного віку,що може певною мірою зашкодити дітям розвивати свої по треби та досягти високого результату у навчанні.

Особливе місце посідає страх ситуації перевірки знань:підвищений рівень тривоги заданим показником відчувають48,7% школярів з коливаннями від 38,6 ± 5,6% у 6 річних до61,8 ± 6,5% у 7 річних дітей(р<0,05). Тобто старша вікова група більш емоційно реагує на процес опитування або ви конання контрольних завдань.

Показники розумової працездатності учнів, що навчаються в умовах загальноосвітнього навчального закладу, свідчать, що діти старшої вікової групи (7 років) виконували роботу швидше й якісніше порівняно з учнями 6 річного віку. Це визначило дещо вищу продуктивність їхньої розумової діяльності.

Отримані результати зумовлюють необхідність визначення заходів щодо оптимізації перебігу адаптації у загальноосвітньому навчальному закладі, а саме: моніторингу психофізіологічних функцій та психоемоційного стану молодших школярів як об'єктивних показників формування та стану їхньої адаптації.