На головну сторінку

 

Стан здоров’я дітей дошкільного віку
(дані ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», 2012 р.)

 Фізичний розвиток, що характеризує процеси росту і розвитку дитини – один з провідних критеріїв стану здоров’я дітей. Отримані нами показники фізичного розвитку дітей представлені в таблицях 1, 2.

Таблиця 1

Показники фізичного розвитку хлопчиків 6 років

дошкільних навчальних закладів Києва

Межі сигментальних відхилень

Довжина тіла

Маса тіла

абс.

%

абс.

%

Високі

0

0

1

2,1

Вищі за середні

6

12,5

6

12,5

Середні

30

62,5

33

68,8

Нижчі за середні

12

25

7

14,6

Низькі

0

0

1

2

 

 

Таблиця 2

Показники фізичного розвитку дівчаток 6 років

дошкільних навчальних закладів Києва

Межі сигментальних відхилень

Довжина тіла

Маса тіла

абс.

%

абс.

%

Високі

1

1,7

5

8,5

Вищі за середні

6

10,2

7

11,9

Середні

37

62,7

33

55,9

Нижчі за середні

10

16,9

11

18,6

Низькі

5

8,5

3

5,1

 

Як видно з таблиць 1, 2, середні показники розвитку хлопчиків становили по зросту 62,5%, по масі тіла – 68,8%, серед дівчаток 62,7% і 55,9% відповідно.

Звертає на себе увагу те, що у 25% хлопчиків та у 16,9% дівчаток виявлені низькі показники зросту та 14,6% і 18,6% низькі показники маси тіла.

Отже, фізичний розвиток дітей не можна характеризувати як нормальний.

Про це також свідчить і такий показник, як гармонійність фізичного розвитку, представлений в таблиці 3.

 

Таблиця 3

Гармонійність фізичного розвитку за індексом Пушкарьова

Стать

Дівчатка

Хлопчики

Гармонійність

Дисгармонійний пікноїдний

Гармонійний

Дисгармонійний
астеноїдний

Дисгармонійний пікноїдний

Гармонійний

Дисгармонійний

астеноїдний

 абс.

27

33

16

27

4

%

45

55

34

57

9

 

Відповідно даним таблиці 3 лише 57% хлопчиків і 55% дівчаток мали гармонійний фізичний розвиток, причому дисгармонійність була виражена за рахунок дисгармонійного пікноїдного типу розвитку.

Дані про фізичний розвиток дітей можуть свідчити про недостатню увагу в дошкільних закладах до організації фізичного виховання дітей.

Крім фізичного розвитку про стан здоров’я свідчить захворюваність дітей.

Результати поглибленого обстеження 110 дітей виявили серед них різні патологічні стани і функціональні відхилення, які представлені в таблиці 4.

Таблиця 4

Показники виявлених відхилень в стані здоров’я дітей:

Захворювання

абс.

%

Хвороби ЛОР органів

72

65,5

Ортопедична патологія

63

57,3

Хвороби органів травлення

46

41,8

Хвороби серця судин і крові

29

26,4

Захворювання ендокринної системи

13

11,8

Захворювання нервової системи

12

10,9

Хвороби нирок та сечовивідної системи

4

3,6

Алергічні захворювання

4

3,6

Хірургічна патологія

2

1,8

Захворювання органів зору

2

1,8

Пульмонологічні захворювання

2

1,8

 

Як видно з таблиці 4, перше місце серед виявленої патології займали захворювання носоглотки, серед яких у 54,2% дітей виявлено хронічний тонзиліт, у 13, 9% – гіпертрофію мигдаликів, у 9,7% – викривлення перегородки носа, у 6,9% – аденоїдні вегетації.

На другому місці знаходились порушення опорно-рухового апарату: 73% займали порушення постави, у 27% виявлена плоскоступність.

Третє місце посідали захворювання органів травлення – у 28,3% дітей виявлені дискінезії шлунково-кишкового тракту та функціональні розлади шлунку у 47,8% – дискінезії жовчовивідних шляхів, у 4,3% – хронічний холецистит, у 19,6 – панкреатопатія.

Ендокринна патологія виявлена у 11,8% дітей, серед якої у 38,5% дітей був дифузний зоб та у 39% – ожиріння.

Розподіл дітей за групами здоров’я показав, що до І групи можна було віднести 22.7% дітей, до ІІ групи – 24.5 %, до ІІІ групи – 51.8%, та до ІV групи – 0.9%, що видно з таблиці 5:

Таблиця 5.

Розподіл дітей за групами здоров’я:

Група здоров’я

абс.

 %

Перша група

25

22,7

Друга група

27

24,6

Третя група

57

51,8

Четверта група

1

0,9

 

Важливим було, поряд з оцінкою стану здоров’я дітей вивчити їх психологічний стан. Результати дослідження представлені у таблиці 6.

Таблиця 6

Характеристика психологічного стану дітей

Психологічні показники

абс.

%

Обстежено

110

100

 

Сумарне відхилення

норма

30

27,3

значне

68

61,8

дуже високе

12

10,9

 

Коефіцієнт Шпоша

трофотропне домінування

41

37,3

вегетативний баланс

54

49,1

ерготропне домінування

15

13,6

 

Психічна втома

мінімальна

26

23,6

оптимальна

41

37,3

максимальна

43

39,1

 

Психічна напруга

мінімальна

39

35,5

оптимальна

42

38,2

максимальна

29

26,4

 

Тривожність

мінімальна

21

19,1

оптимальна

48

43,6

максимальна

41

37,3

 

Стрeс

мінімальний

7

6,4

оптимальний

42

38,2

максимальний

61

55,5

 

Працездатність

висока

53

48,2

середня

55

50

низька

2

1,8

 

На основі проведеного аналізу можна було констатувати, що більшість психологічних показників у обстежених дітей потребує відповідної корекції.

Так, сумарне відхилення, яке характеризує міру гармонійності, тільки у 27,3% можна було вважати за норму.

Коефіцієнт Шпоша визначає вегетативний дисбаланс, порушення пристосувальних перебудов в організмі дитини. Даний коефіцієнт дозволяє виділити групу гіперактивних дітей, які потребують витрат енергії, та групу пасивних, загальмованих дітей, у яких підвищена потреба у відпочинку, збереженні енергії.

Звертає на себе увагу, що група дітей, яка потребує збереження енергії, додаткового відпочинку, більша, ніж група гіперактивних дітей, 37,3% та 13,6% відповідно.

Психічна втома – емоційний стан дитини, схожий на апатію, коли вона вже не в змозі боротися з несприятливою для неї ситуацією. Аналіз цього показника, показує, що група дітей з максимальною психічною втомою дуже велика і складає 39,1 %.

Психічна напруга – показник, який вказує, що дитина не в змозі адекватно пристосуватись до ситуації, яка викликає активізацію всіх її зусиль та напругу. Група дітей з максимальною психічною напругою складає 26,4%, що призводить до зриву пристосовних адекватних реакцій.

Тривожність. Низький рівень тривожності характеризує пасивну, або ослаблену дитину. Цей показник у нас складає 19,1%. Високий рівень сигналізує про розвиток у дитини невротичного конфлікту, психосоматичного захворювання. Частка дітей з високим рівнем тривожності склала 37,3%.

Стрес – показник, що вказує на зрив адаптаційних можливостей дитини. Група дітей з максимальним стресом дуже висока і складає 55,5%, а кількість дітей з мінімальним стресом дуже мала, складає 6,4%

Працездатність – це здатність дитини зберігати максимальну продуктивну діяльність протягом певного часу. Цей показник найбільш сприятливий. Так, висока і середня працездатність виявлена у 98,2%, а низька – тільки у 1,8% дітей.

Результати вивчення психічного стану дітей свідчать про необхідність перегляду навчальних програм в дошкільних закладах, з метою зниження стресових реакцій, психічної втоми та тривожності у дітей. Слід було б більше уваги в програмі виховання дітей приділити активному відпочинку дітей та оздоровчим заходам.

 

Стан здоров’я школярів
(дані ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», 2012 р.)

 

Групою спеціалістів інституту було обстежено 803 школярів  м. Києва з них молодшого шкільного віку – 235 дітей, середнього – 335 дітей, старшого – 233 дитини.

За результатами медичного обстеження школярі були розділені за групами здоров’я (рис.1)

 

Рисунок 1. Розподіл учнів школи N м. Києва за групами здоров’я (%)

 

 

 

Як видно з діаграми, до групи здорових було віднесено 23,3% школярів, до другої групи здоров'я – 29,2% дітей, в третю групу входили – 47,1 % школярів.

 

Поширеність відхилень в стані здоров'я дітей школи представлено на діаграмі (рис.2)

 

 

Перше місце серед виявлених відхилень в стані здоров’я дітей займали захворювання верхніх дихальних шляхів – 84,9 %, до якого входили хронічні тонзиліти – 35,5%, викривлення перегородки носа – 44,6 %, аденоїдні вегетації – 18,5%.

Друге місце займали хвороби органів травлення – 40,2 %, серед яких 31 % становили дискінезії жовчовивідних шляхів, 24,5% – функціональні порушення шлунково-кишкового тракту, 16,1% – хронічний гастродуоденіт, 10,8% – хронічний холецистит, 11,8 % в структурі гастроентерологічної патології займав реактивний панкреатит.

Звертає на себе увагу те, що на третьому місці знаходились відхилення опорно-рухового апарату, серед яких 57% дітей мали порушення постави, у 18,1% виявлена плоскостопість, у 13,9% – сколіози, у 9,4% – деформація грудної клітки.

Слід, також, відмітити високий рівень порушень нервової системи, більшість з них відносяться до різних ступенів вегето-судинних дистоній – 35%, астенії становили – 28,9%, цефалгії – 16,5 %, неврози – 14, 6%.

Серед школярів, як видно з діаграми, 29,6% займала ендокринна патологія, в структурі якої 47,9% становила гіпертрофія щитовидної залози, 44,1% – ожиріння, 1,7% – відставання в фізичному розвитку.

Офтальмологічна патологія виявлена у 16,7% дітей, серед якої 23,1% займав астигматизм, 41% – міопія, 23,9% – спазм акомодації, 9% – гіперметропія.

Серед порушень серцево-судинної системи, яка відмічена у 16,4% дітей, 70,5% займали різного рівня кардіопатії, у 4,5% виявлені аномалії хордального апарату серця, 15,2 % становили лімфоаденопатії, у 8,3 % – анемія.

Хірургом була виявлена у 6,2% дітей патологія, яка потребує хірургічного лікування, серед неї 74% займали грижі, 18% – варикоцеле і гіпоспадія, 4% – крипторхізм.

Стоматологічна патологія становила 34,9% (без врахування санованих зубів), серед якої 61,1% займав карієс зубів, 28, 9% – аномалії положення зубів, 4,6% – порушення прикусу.

 

Протягом навчання в школі число дітей І групи здоров’я збільшилось лише на 2,4%, а до ІІІ групи здоров’я – на 7,6% – це свідчить про те, що здоров’я школярів не має тенденції до покращення.

Важливим було, крім шкільних факторів, вивчити вплив на показники здоров'я школярів умов їх проживання та виховання в сім'ї.

Аналізуючи анкети, які заповнювали батьки дітей, було встановлено значне порушення дітьми режимних моментів. Найбільш серйозним порушенням являється проведення фізичних вправ – тільки 26% дітей займались фізкультурою в домашніх умовах, до 40% дітей понад двох годин переглядає телепередачі і більш ніж 43% – проводять до 3–х годин за комп'ютером.

Підготовка домашніх завдань займає три години у 16,4% дітей молодших класів, 36,4% – середніх і понад три години у 30,4% старших класів. Ці дані свідчать про значний напружений робочий день учнів шкіл.

За спостереженнями батьків у 36,9% дітей молодших класів та у 47,5 % – старших класів дітей відмічена знижена працездатність, поряд з цим батьки вказують на підвищену захворюваність дітей.

Аналіз результатів анкетування показав, що до групи часто хворіючих батьками віднесено 21,7% дітей молодших класів, 30,1% – середніх і 23 % – старших класів.

Поряд з оцінкою стану здоров’я дітей важливим було визначити психологічний стан їх. Ці дані представлені в таблиці 1.

    

Таблиця 1. Порівняльний аналіз показників психологічного стану учнів школи N м. Києва
(%), (M±m)

 

Психологічні показники

Учні молодших класів

Учні середніх класів

Учні старших класів

Рівень сумарного відхилення

норма

37,2±3,4

34,4±4,2

27,9±2,7

значний

58,3±3,5

60,3±4,3

58,7±2,9

дуже високий

4,5±1,5

5,3±1,96

13,4±2,03

Коефіцієнт Шпоша

трофотропне домінування

24,6±3,1

39,7±4,3

36,7±2,9

вегетативний баланс

67,3±3,3

43,5±4,3

54,8±2,96

ерготропне домінування

8±1,9

16,8±3,3

8,5±1,7

Рівень психічної втоми

мінімальний

15,6±2,6

13,7±3

19,4±2,4

оптимальний

54,8±3,5

40,5±4,3

42,4±2,9

максимальний

29,6±3,2

45,8±4,3

38,2±2,9

Рівень психічної напруги

мінімальний

31,7±3,3

23,7±3,7

21,6±2,4

оптимальний

44,2±3,5

55±4,3

44,5±2,9

максимальний

24,1±3,03

21,4±3,6

33,9±2,8

Рівень тривожності

мінімальний

16,1±2,6

9,2±2,5

11,3±19

оптимальний

51,8±3,5

45,8±4,4

39,6±2,9

максимальний

32,2±3,3

45±4,3

49,1±2,97

Рівень стресу

мінімальний

3,5±1,3

3,1±1,5

4,6±1,2

оптимальний

29,6±3,2

28,2±3,9

24±2,5

максимальний

66,8±3,3

68,7±4,1

71,4±2,7

Працездатність

висока

71,4±3,2

73,3±3,9

58,3±,9

середня

27,6±3,2

26±3,8

38,5±2,9

низька

1±,0,7

0,8±0,8

3,2±1,05

 

Аналізуючи дані приведені в табл. 2, можна зробити висновок, що:

Рівень сумарного відхилення, який відображає оптимальний гармонійний стан дитини знижується по мірі навчання дитини (37, 2–34, 4–27, 9), зростає група дітей з його дуже високими значеннями (4, 5–5, 3–13,4) відповідно.

Коефіцієнт Шпоша – важливий тим, що дозволяє розподіляти дітей на групи по домінуванню потреби у витраті енергії. Трофотропні діти потребують збереження енергії: вони пасивні, загальмовані, відсоток дітей значний вже в молодшому віці (24,6%) і, на жаль, зростає з віком (39,7%, 36,7% відповідно).

Психічна втома – емоційний стан дитини схожий на апатію, він максимальний у дітей середніх класів.

Рівень психічної напруги – показник, який відображає здатність дитини до емоційного зриву, максимальний він у дітей старших класів.

Рівень тривожності – цей показник дозволяє нам виділити групу пасивних, ослаблених дітей при його низькому рівні, найбільший він у дітей молодших класів (16,1%), та знижується у середніх (9,2%).

Рівень стресу – показник зриву адаптаційних можливостей дитини, він дуже високий у дітей на протязі всього навчального процесу (66,8%, 68,7%, 71,4% відповідно).

Працездатність – здатність дитини зберігати максимальну продуктивність діяльності на протязі певного часу, він високий у дітей молодших та середніх класів, знижується у старшокласників.

Таким чином, поглиблений аналіз стану здоров’я дітей шкільного віку свідчить про значне поширення серед них відхилень в стані здоров’я та зниження показників психічного стану, що потребує перегляду організації диспансерного нагляду за дітьми, створення відповідних умов для впровадження в освітянських установах медико-педагогічних заходів профілактичного та оздоровчого характеру.

 

Стан здоров’я дітей.
Витяг із методичних рекомендацій МОЗ України,   АМН України, 2009 р.

Протягом останніх років в Україні склалась негативна ситуація в стані здоров'я дітей, що пов'язано з впливом на них різних чинників біологічного, соціально-економічного, екологічного, медико-організаційного характеру.

Як свідчать статистичні матеріали Міністерства охорони здоров'я спостерігається тенденція до зростання загальної захворюваності дітей, збільшення поширеності хронічних захворювань та рівень дитячої інвалідності. Особливої уваги в цьому плані потребують діти дошкільного і шкільного віку.

Наукові дослідження інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН з приводу стану здоров'я цих контингентів дітей показали, що при обстеженні дітей семи дошкільних закладів м. Києва, які готувались до школи, лише 22,7% з них були віднесені до групи здорових, а у 51,7% дітей мали різні хронічні захворювання.

Моніторингові дослідження стану здоров'я школярів 4-х шкіл м. Києва, які були нами проведені в рамках міжвідомчої комплексної програми "Здоров'я нації" підтверджують дані багатьох авторів про погіршення його протягом навчальних років. Результати наших досліджень встановлено, що у 29,2% дітей виявлено функціональні відхилення в стані здоров'я, а 47,1% школярів мали хронічну патологію. Відмічено, також, збільшення рівня хронічної патології з 39,5% в перших класах до 61,9% в 11-тих класах.

Перші місця серед виявленої патології за нашими даними займають хвороби органів дихання (носоглотки), органів травлення, порушення кістково-м'язової системи, нервової та ендокринної систем.

Відмічено, також, зростання рівня хвороб органів зору та відхилень з боку серця і судин.

Крім соматичних відхилень в стані здоров'я дітей нами було проведено вивчення функціональних можливостей школярів базової школи  м. Києва.

Важливим показником, за даними фахівців гігієнічної науки, є адаптаційний потенціал, який характеризує рівень функціонування серцево-судинної системи і відображає рівновагу між організмом та середовищем. В даному разі, для учнів шкіл, середовищем слід вважати навчальний процес, від організації якого залежить функціональний стан дітей.

Проведені дослідження показали, що задовільну адаптацію мали лише 10,4% дівчат і 13,6% хлопчиків, а незадовільна адаптація спостерігалась у 22,4% дівчат і 14,3% хлопчиків, поряд з цим, напружену адаптацію мали 56,0% дівчат і 57,9% хлопчиків.

Враховуючи збільшення шкільного навантаження на дітей, яке нерідко не відповідає фізіологічним можливостям їх ми вважаємо необхідним звернути увагу психологів шкіл на психологічний стан учнів.

Проведене нами психологічне тестування 803 школярів школи  м. Києва за методикою психолога М. Люшера дало можливість констатувати, що незадовільний психологічний стан спостерігався у 58,3% учнів молодших класів і у 60,3% - середніх класів.

Нами, також, була звернута увага на фізичне здоров'я дітей, показники якого характеризують фізичну підготовленість дітей. Проведена оцінка цих показників свідчить, що знижені показники відмічені у 30,5% учнів молодших класів, у 56,5% - середніх класів та у 60,3% - старших класів, що пов'язано з гіпокінезією дітей і незадовільною організацією фізичного виховання.

Як відомо, крім школи, на дітей впливають умови їх життя і виховання в сім'ї. Проведені нами анкетування батьків дітей базових шкіл м. Києва показали, що 27% дітей недосипає, 32,8% дітей молодших класів, 45,9% - середніх та 40% - старших недостатньо перебувають на свіжому повітрі, та тільки біля 25% дітей займаються фізкультурою поза школою.

Існуюча система охорони здоров'я не може в повній мірі забезпечити поглиблені обстеження дітей освітніх закладів та надати їм необхідне медичне забезпечення. Шкільний лікар на 2500 дітей в основному займається профілактичним щепленням, а оздоровлення дітей з відхиленнями в стані здоров'я покладаються на батьків, не залучаються до проблем здоров'я учнів дирекція і педагогічні колективи шкіл.

Така ситуація приводить до того, що при аналізі пропусків уроків з приводу захворюваності учнів базової школи  м. Києва вони становили 11122 днів за 2007-2008 навчальний рік, серед них часто хворіли 21,7% дітей молодших класів, 30,1% - середніх, 23% - старших класів.

Слідкування за станом здоров'я дітей показало, що протягом навчального року відсоток здорових дітей зменшився з 27,2% до 18,8%, а кількість дітей з хронічною патологією зріс з 36,1% до 53,6%. Проведені наукові дослідження з приводу оцінки стану здоров'я дітей, спонукав нас розробити нові підходи до оздоровлення їх в умовах навчальних закладів.

Обговоривши проблеми збереження здоров'я дітей з директорами базових шкіл і батьківськими комітетами було прийнято рішення про організацію профілактичних і оздоровчих заходів для дітей в умовах навчального закладу.

Важливим заходом було створення оздоровчого кабінету в базових школах м. Києва, обладнаного фізіотерапевтичною апаратурою, в якому медичні сестри проводили оздоровчі процедури для дітей з різними відхиленнями в стані здоров'я під контролем вчителів. Крім цього, вчителям були надані рекомендації по боротьбі з втомою дітей, а вчителю з фізичного виховання інструкцію по проведенню фізичних навантажень в залежності від функціональних можливостей організму дітей різних вікових груп.

Батькам надані рекомендації по дотриманню дітьми режиму праці і відпочинку.

Велика увага була приділена фізичному вихованню рухової активності дітей. З цією метою в базових школах було збільшення уроків з фізичної культури до трьох на тиждень, поновлені фізкультурні хвилинки на загальноосвітніх уроках, рекомендовано проведення перерв на відкритому повітрі. Впровадження комплексу заходів, направлених на збереження і зміцнення здоров'я дітей в навчальних закладах є перспективним, дає можливість не відривати дітей від навчання, а батьків від роботи.

Методичні рекомендації призначені для медичних працівників дитячих поліклінік і освітніх закладів та дирекції і педагогічних колективів шкіл.