На головну сторінку

Меню заочних тематичних вебінарів

 

 

Заочний вебінар «Інформаційний стрес»

 

Великі об’єми інформації переобтяжують пам'ять дитини фактичним матеріалом
(іноді зовсім не корисним для її розвитку)
та призводять до
інформаційного стресу.

Інформаційне перевантаження викликає емоційне та психічне напруження і може спричинити різні відхилення в нормальній життєдіяльності організму дитини.

Школяр втрачає інтерес до навчання. У нього виникають проблеми, обумовлені порушенням уваги, пам'яті, мислення, безсоння вночі і сонливість вдень, головні болі, головокружіння, загальмованість дій та реакцій; змінюється поведінка, з’являється агресія, роздратованість, запальність; знижується працездатність.

Надлишок інформації може блокувати пошукову пізнавальну активність. При інформаційному стресі також мають місце зміни біохімічних реакцій, фізіологічних функцій, психофізіологічних показників, характерні для захисних адаптаційних процесів, що відбуваються при хронічному стресі.

Ситуація ускладнюється, коли великі об’єми інформації поєднуються із високими темпами навчальної діяльності і не відповідають можливостям школяра.

Хронічний інформаційний стрес може призвести до розвитку інформаційного неврозу, обумовленого тривалим перевантаженням мозку, часто супроводжується виснаженням або надмірним гальмуванням й стійкою депресією.

Коментарі й обговорення у фейсбуці ...

 

Більш   докладно

 

 

Інформаційний  стрес

У вітчизняній та зарубіжній літературі
поширене висвітлення питань впливу інформаційних факторів
на діяльність людини і його стан

(Бодров, А.І. Галактіонов, Н.Д. Завалова, Б.Ф. Ломов).

Дані численних досліджень показують, що в умовах впливу на суб"єкта діяльності екстремальних значень інформаційних факторів у нього відзначаються зміни біохімічних реакцій, ряд фізіологічних функцій та деякі психофізіологічні показники, характерні для ефектів впливу фізико-хімічних стресорів, що являють собою неспецифічну адаптаційну реакцію організму.

При впливі різноманітних екстремальних факторів в системі прийому і перетворення інформації спостерігається зниження об'єму оперативної пам"яті, звуження об"єму сприймання і уваги, зміни в оперативному мисленні. Ці зміни носять, як правило, неспецифічний характер і відбуваються на фоні збільшення напруги активаційних компонентів, що реалізують енергетичне забезпечення інформаційних процесів, які забезпечують обмеження кількості опрацьованих одиниць інформації на фоні підвищення енергетичних ресурсів.

Таким чином, інформаційний стрес можна визначити як стан підвищеної психічної напруги з явищами функціональної вегетосоматичної та психічної дезінтеграції, емоційними переживаннями та порушеннями працездатності в результаті несприятливої взаємодії людини з перенасиченим інформацією середовищем.

Причинами інформаційного стресу можуть бути: дефіцит інформації, часу, високий темп пред'явлення інформації відмова системи, спотворення інформації та інші.

Докладніше...

 

 

Информационный  стресс

Самым частым типом стресса современного человека
является информационный.

 Он является подвидом психоэмоционального стресса. Мнение большинства психологов сходится в том, что в основе и других видов психоэмоционального стресса также лежит информационный.

 

Информационный стресс – это защитная реакция организма человека на слишком большой поток информации, который он получает ежедневно. Зачастую эта информация является абсолютно лишней для человека и для решения его проблем. Основной трудностью является то, что человеку некуда деться от потока информации. Она обрушивается на него со всех сторон: с телевизора, радио, газет, социальных сетей, разговоров окружающих людей.

 

Причины информационного стресса:

1. Зависимость от информации. Несмотря на то количества негатива, которое несут средства массовой информации, человеку трудно преодолеть свою зависимость от них и перестать подолгу смотреть телевизор, общаться в соцсетях, читать газеты. Как и любой другой вид зависимости, она позволяет человеку забыть на время о своих проблемах, уйти от реальности, но точно также и усугубляет ситуацию.

2. Неумение планировать свое время и работу. Откладывание решение задач на последний момент, постоянное состояние дедлайна приводит к тому, что слишком большое количество проблем ведет к переутомлению и стрессу.

3. Необходимость решать сразу несколько задач. Даже если они сами по себе не вызывают никаких трудностей, то основную проблему несут постоянные переключения с одной задачи на другую.

4. Необходимость в постоянном получении новых знаний. Чтобы не отставать от коллег в профессиональном плане, выполнять новые задания на работе, необходимо постоянно учить что-то новое, перерабатывать большое количество информации.

5. Не так страшна сама информация, сколько ее непредсказуемость. Человек не знает, что и в какой момент времени он услышит или увидит, поэтому не может эмоционально подготовиться к событию.

6. Общая усталость организма, которая может быть вызвана бессонницей, тяжелой работой.

 

Симптомами информационного стресса является, прежде всего, бессонница. Анализируя и пытаясь упорядочить всю информацию, которую человек получил за день, он попросту не может расслабиться и уснуть. А утром, наоборот, появляется сонливость, заторможенность действий и реакций, что в свою очередь затрудняет восприятие новых данных. В итоге получается замкнутый круг. Вторым симптомом стресса являются головные боли, частые приступы головокружения. Меняется поведение человека, он становится агрессивным, вспыльчивым, раздражительным. Повышенное давление, потеря концентрации, ухудшение памяти, общий упадок сил – также могут указать на наличие у человека информационного стресса.

Докладніше...

 

 

Вплив  навчального  процесу  на  здоров'я  учнів

Інформаційне перевантаження виникає тоді,
коли інформаційне навантаження перевищує можливості людини за умови високої мотивації до виконання роботи.

 Інформаційний стрес виникає в ситуації інформаційного перевантаження, коли людина не може впоратися із завданням або не може прийняти правильне рішення в необхідному темпі при високій відповідальності за наслідки цього рішення.  

Докладніше...

 

 

Особливості  організації  проблемного  навчання  в  початковій  школі

Iнформацiйний стрес може виникнути
в навчальнiй проблемнiй ситуацiї за умови,
коли пам'ять учнiв переобтяжена фактичним матерiалом.

 Надлишок iнформацiї блокує пошукову пiзнавальну активнiсть. Інформацiйний стрес часто доповнюється емоцiйним: учень вiдчуває загрозу своєму благополуччю, прикрiсть або навiть образу; йому ще бiльшою мiрою потрiбна педагогiчна допомога.

Iнформацiйний стрес виникає коли учень не встигає виконати те навчальне завдання за вiдведений час, яке має для нього особисте значення.

Докладніше... 

 

 

Феномен  інформаційного  стресу

Високі темпи життя,
постійні інформаційні
перевантаження і дефіцит часу
можуть стати причинами різного роду відхилень
в нормальній діяльності окремих чи багатьох систем організму.

Комп’ютеризація навчальної та професійної діяльності є характерною рисою сучасного етапу науково-технічного прогресу. Вона створила сприятливі умови для підвищення продуктивності праці, впровадження нових технологій управління інформаційними процесами, спрощення деяких форм операторської праці тощо. Фізичні і психічні характеристики, що вимагаються для роботи з використанням комп’ютерів суттєво відрізняється від інших видів діяльності. Зазвичай, комп’ютеризовані форми роботи малорухливі, пов’язані з безперервним і довготривалим навантаженням, потребують високої активності когнітивних функцій і професійної відповідальності, володіють, як правило, можливостями поточного об’єктивного контролю за рівнем професійної ефективності і надійності виконання операцій і завдань.

Огляд досліджень впливу роботи з використанням комп’ютерів на розвиток стресу і стан здоров’я свідчить, як правило, про негативні наслідки цього процесу. Відмічається погіршення соціальних контактів і співробітництва, зниження задоволеності роботою в силу її одноманіття, поява психосоматичних скарг, розвиток швидкої втомлюваності та психічної напруженості. Психосоматичні симптоми пов’язувались з труднощами вирішення завдань, великою завантаженістю, слабким контролем за результатами праці, відсутністю різноманіття у змісті роботи.

У дослідженнях діяльності в системі “людина-комп’ютер” було визначено ряд чинників, які є джерелом напруженої роботи і розвитку стресових реакцій. Так як багато комп’ютерних завдань характеризуються своєю короткочасністю, але більшим об’ємом інформації, чи тривалістю виконання, високим темпом вирішення завдань, чи аритмічністю цих операцій, тимчасові параметри були в центрі уваги при дослідженні робочого навантаження, напруження і стресу.

Другим чинником, що слід враховувати, є дефіцит часу.

На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки: не дивлячись на можливість збільшення швидкості перетворення інформації у сучасних комп’ютерах, лозунг “чим швидше, тим краще” не є вірним.

Аналіз розвитку стану психічної напруженості та інформаційного стресу людини свідчить про те, що в генезисі цього стану ведучу роль відіграють інформаційні процеси, які визначають специфіку всієї системної організації психічної діяльності і в той же ж час регулюються нею. Психічні особливості діяльності людини в умовах інформаційного напруження, як і будь-якої іншої діяльності, обумовлюються регулюючим впливом не окремих психічних функцій і якостей, а їх сукупністю, що визначають характерні риси функціонального взаємозв’язку, взаємодії цих якостей в контексті конкретної діяльності, досягнення певної цілі-результату, в тому числі до впливу стрес-факторів.

Останнім часом особливо активно стала вивчатись проблема інформаційного стресу у трудовій та навчальній діяльності. У вітчизняній та зарубіжній науці почали досить широке вивчення питання впливу інформаційних чинників на діяльність людини та її стани.

Таким чином, інформаційний стрес можна визначити як стан надмірної психічної напруженості з явищами функціональної вегето-соматичної і психічної дезінтеграції, негативними емоційними переживаннями і порушеннями професійної працездатності в результаті несприятливого впливу екстремальних чинників інформаційного взаємовпливу людини і техніки. 

Високі темпи життя, постійні інформаційні перевантаження і дефіцит часу можуть виявитись причинами різного роду відхилень в нормальній діяльності окремих чи багатьох систем організму. Умови інформаційного перевантаження носять довготривалий характер, стосуються все більшого контингенту людей, а, отже, стають небезпечними для суспільства в цілому.

Хронічний інформаційний стрес може призводити до розвитку інформаційного неврозу. Для характеристики інформаційного неврозу, необхідно виділити самостійні форми патології вищої нервової діяльності (далі ВНД), що виникають внаслідок тривалої роботи мозку в умовах несприятливого поєднання трьох чинників, так званої тріади:

 – необхідність обробки і засвоєння великого об’єму інформації, включаючи етап прийняття рішення;

 – постійний дефіцит часу, відведеного на роботу мозку;

 – високий рівень мотивації, що визначає високозначимість інформації.

Докладніше...