На головну сторінку

Меню заочних тематичних вебінарів

 

 

Заочний вебінар «Депресія у дітей»

 

Якщо депресія за даними ВООЗ є сьогодні на рівні епідемії у світі
і з кожним днем рівень її буде лише зростати, необхідно щоб педагоги і батьки розумілися в питаннях дитячої депресії
та могли запобігти її руйнівного впливу.

В цьому плані увагу дорослих повинні привернути не тільки порушення в стані здоров’я й поведінці дитини, а й виникнення у неї труднощів у навчанні, втрата інтересу до нього, погіршення успішності, небажання ходити до школи, тобто шкільної дезадаптації. Недостатньо сформована, незріла психіка дітей нерідко стає беззахисною перед багатьма стресовими факторами. Тривале психоемоційне перевантаження може викликати різні пограничні невротичні реакції або депресивні стани, обумовлені порушенням життєдіяльності організму дитини.

Коментарі і обговорення у фейсбуці ...

 

При депресії зменшуються ділянки мозку, що відповідають
за судження, планування, емоції, пам’ять, рух

 

Більш   докладно

 

 

Депрессия у детей и подростков

Снижение успеваемости, потеря интереса к учебе, трудности запоминания и усвоения материала – одни из наиболее частых проявлений детской депрессии.
Ребенок, страдающий депрессией,
тратит на приготовление домашних заданий больше времени, чем раньше; 
продуктивность его работы существенно снижается.

Депрессии детского возраста, как и вся психическая патология этого возрастного периода, отличаются по крайней мере тремя существенными особенностями.

Во-первых, из-за незрелости психики ребенка психопатологическая симптоматика обычно еще не может структурироваться у него в определенный, четко очерченный синдром.

Во-вторых, для депрессивных синдромов детского возраста характерна особая возрастная окраска болезненных переживаний. Дети редко высказывают идеи самообвинения и жалуются не на тоску и пессимистические мысли, а на страхи и утомляемость. При этом у них обычно имеет место отсутствие интереса к игрушкам и снижение успеваемости в школе. Характерным симптомом для всех вариантов детских депрессий являются школьные прогулы или выраженные в той или иной форме отказы от посещения занятий.

В-третьих, психопатология детского возраста напрямую зависит от периодов, этапов развития психики ребенка или же возрастных уровней его психического реагирования. Согласно Ушакову Г.К. (1973) и Ковалеву В.В. (1979), у ребенка следует различать вегето-моторный период (до 1 года), сенсомоторный (до 3 лет), аффективный (3–10 лет) и идеаторный (11–12 лет). Соответственно, депрессивная симптоматика будет, в зависимости от возраста, протекать с превалированием вегетативных, двигательных, эмоциональных или идеаторных проявлений.

 

Меланхолический вариант депрессии может развиваться у детей, начиная с препубертатного периода. Депрессивный аффект при этом проявляется в виде подавленного, слезливого настроения с переживаниями усталости, скуки и своеобразных идей самообвинения. Дети жалуются на то, что они "самые слабые в классе", что им "не интересно играть" и у них "ничего не получается". Иногда в структуре депрессивного аффекта возникают стертые суицидальные мысли – "зачем мне таким жить". А также – и идеи виновности, когда ребенок вдруг начинает за что-то просить прощения у родителей. Наблюдается и психомоторная заторможенность. Такие дети отличаются вялостью, молчаливостью, пассивностью и задумчивостью. Они то подчеркнуто послушны, то капризны и плаксивы, отказываются от игр, прогулок, общения со сверстниками и лишь к вечеру несколько оживляются. Весь внешний облик таких детей какой-то "болезненный", что вызывает предположения о наличии у них какого-либо соматического заболевания. В структуру меланхолического варианта депрессии детского возраста зачастую входят соматовегетативные симптомы в виде расстройств сна, головной боли, снижения аппетита и массы тела, болей в животе, диареи.

Астено-апатический вариант депрессии у детей проявляется вялостью, бездеятельностью, равнодушием, резко повышенной утомляемостью, снижением интереса к играм, общению со сверстниками, чтению. Такие дети безучастны, однообразны в своем поведении, склонны к длительному пребыванию в определенных позах. При более легком варианте апатической депрессии на первое место в клинической картине у них выступает астеническая симптоматика в виде быстрой истощаемости и раздражительной слабости, которая сопровождается абдоминальными и алгическими соматовегетативными симптомами.

Ипохондрический вариант депрессии детского возраста выражается в виде сверхценной фиксации ребенка на своем здоровье и соматических жалобах. Такие дети склонны к преувеличению незначительных телесных недомоганий, стараются при любом подходящем поводе лечь в постель и предъявляют разнообразные, часто меняющиеся жалобы на свое плохое самочувствие.

Психопатоподобный вариант депрессии у детей характеризуется угрюмым настроением с оттенком неприкаянности, непослушанием и грубостью по отношению к родителям и учителям, а также драчливостью и агрессивностью по отношению к сверстникам. Такие дети часто ломают свои и чужие игрушки, портят домашнюю и школьную обстановку, бурно реагируют на малейшие замечания и во всем стараются поступать наперекор требованиям взрослых. При психопатоподобном эквиваленте депрессии больные дети зачастую совершают демонстративные суицидальные попытки и акты самоповреждения. Они нередко включаются в асоциальные компании, начинают употреблять различные психоактивные вещества, участвовать в кражах и в других правонарушениях.

Фобический вариант депрессии детского возраста заключается в сочетании у ребенка безотчетной тревоги, сверхценных страхов и обильной вегетативной симптоматики. Такие дети без видимых причин вдруг начинают куда-то стремиться, плакать, кричать, вырываться из рук, бросаться на пол. В это время у них развивается гиперемия или побледиение кожных покровов, озноб, может повышаться температура тела. После прекращения подобного "приступа" нередко возникает повышенный аппетит. Ночью дети часто испытывают страхи, просыпаются в слезах и спрашивают у взрослых: "может ли умереть мама?", "могу ли умереть я?".

Психовегетативный вариант депрессий у детей протекает в виде диэнцефально-вегетативных кризов с тахикардией, головокружением, повышением или понижением артериального давления, ознобом, резкой потливостью, нарушением аппетита и расстройством ритма сна. Данная симптоматика протекает на фоне проявлений значительной эмоциональной лабильности: дети то вялы и заторможены, то беспокойны и плаксивы. В дошкольном периоде в структуру психовегетативного эквивалента депрессий зачастую входит энурез, а в пубертатном периоде у девочек нередко возникает аменорея или затяжная дисменорея.

Невропатический вариант депрессии развивается у детей в возрасте до трех лет. Ребенок становится вялым, теряет интерес к окружающему, молча, безучастно лежит в постели. Временами у него возникают приступы плача, двигательного беспокойства. Характерны стереотипные движения, особенно яктация, утрата некоторых ранее приобретенных навыков (ребенок вновь перестает проситься на горшок), отказ от приема пищи, расстройства ритма сна.

Анаклитический вариант депрессии развивается у грудных детей в результате эмоциональной фрустрации, связанной с длительной разлукой с матерью. Анаклитическая депрессия часто развивается при госпитализации детей в больницу или при направлении их в дом ребенка. Для нее характерен определенный стереотип развития симптоматики. После короткого периода возбуждения с плачем и криками наступает апатия, психомоторная заторможенность, необщительность. Дети становятся безучастными, одинокими, отказываются от приема пищи, резко худеют, перестают играть, утрачивают некоторые из приобретенных ранее навыков. Для таких детей свойственно однообразное «печально-покорное» выражение лица с широко раскрытыми глазами. При восстановлении эмоционального контакта с матерью или другим близким лицом симптоматика анаклитической депрессии у ребенка редуцируется.

Таким образом, как следует из приведенного краткого описания депрессивных расстройств, свойственных детскому возрасту, в их клинической картине доминирует не меланхолический – тоскливый аффект, а разнообразные эмоциональные расстройства (капризность, плаксивость, раздражительность, страхи), соматовегетативные симптомы и поведенческие нарушения. Поэтому, за исключением меланхолического варианта, депрессии детского возраста, вплоть до начала пубертатного периода, следует квалифицировать, в соответствии с МКБ-10, как "эмоциональные расстройства" или как "смешанные расстройства поведения и эмоций".

 

Депрессия у школьников

У младших школьников депрессия может проявляться навязчивыми страхами ("вдруг я завтра умру, как умерла бабушка?", "мама будет переходить улицу и попадет под машину", "я вырасту, стану преступником и попаду в тюрьму" и т.п.). Подобные страхи нередко вызывают насмешки со стороны взрослых, что не только не способствует избавлению от них, но и заставляет ребенка скрывать свои переживания от окружающих. Особое внимание родителей должны привлечь жалобы ребенка на скуку, потерю интереса к окружающему, особенно в сочетании с повышенной чувствительностью, слезливостью, внезапными эмоциональными вспышками. Ребенок начинает сомневаться в родительской любви, постоянно переспрашивает: "а правда, ты меня любишь?", "если я умру, ты будешь плакать?", "если я заболею (получу двойку, сломаю ногу и т.п.), ты всё равно будешь меня любить или нет?". Иногда наблюдаются приступы двигательного беспокойства с криком и плачем, вплоть до судорожных припадков.

Особо следует остановиться на таком симптоме детской депрессии, как школьная дезадаптация. Снижение успеваемости, потеря интереса к учебе, трудности запоминания и усвоения материала – одни из наиболее частых проявлений детской депрессии. Ребенок, страдающий депрессией, начинает тратить на приготовление домашних заданий намного больше времени, чем раньше; при этом продуктивность его работы существенно снижается: просидев над уроками несколько часов, ребенок не может вспомнить прочитанного, пересказать текст, решить задачу. Трудности осмысления и усвоения материала – неизбежные спутники детской депрессии; их действие на ребенка чрезвычайно тягостно: он начинает считать себя "тупицей", "неспособным", "совсем глупым"; нередко к этому присоединяются насмешки сверстников и упреки родителей. Ребенок ощущает себя загнанным в угол: к мучительным проявлениям депрессии присоединяется чувство вины и обиды на себя и окружающих. Такие дети замыкаются в себе, часто плачут, высказывают идеи самообвинения и отношения: себя считают никчемными, недостойными любви и внимания, а родителей, учителей и сверстников обвиняют в том, что они стараются их обидеть, презирают, не любят, игнорируют. Ребенок в состоянии депрессии дает себе и родителям обещания "исправиться", "начать учиться", "стать таким как раньше", но выполнить своё обещание он не в состоянии. Это еще больше усугубляет депрессивные переживания, заставляя ребенка чувствовать себя еще более никчемным и ущербным.

Частым спутником детской депрессии является адинамия: малоподвижность, вялость, заторможенность. Такие дети уклоняются от участия в обычных подвижных играх, сторонятся компаний, не любят уроков физкультуры, забрасывают занятия в спортивных секциях. Подобное снижение двигательной активности также должно насторожить родителей.

 

Депрессия у подростков

О подростковой депрессии в последнее время говорят всё чаще и чаще. Исследования, проведенные в разных странах, показали, что распространенность этого расстройства намного существеннее, чем было принято думать. То, что ранее обозначалось размытыми терминами "переходный возраст", "возрастная перестройка личности", "ломка характера" и т.п., во многих случаях оказалось проявлением подростковой депрессии.

Подростковый возраст с его гормональными бурями, с болезненным переходом от детства к взрослости и связанной с этим основательной перестройкой всей жизни: взглядов, ценностей, поведения, сам по себе – время чрезвычайно сложное и опасное. Социальное и половое созревание, стремление к свободе и к избавлению от контроля со стороны старших сочетаются с неуверенностью в себе, недостаточностью сдерживающих механизмов и неустойчивостью эмоциональной сферы. Подросток испытывает постоянное воздействие противоположных сил: с одной стороны ему хочется как можно скорее стать взрослым, избавиться от опеки и контроля со стороны родителей, а с другой – он мучительно боится не справиться с вызовами реального мира, потерпеть неудачу, показаться смешным и нелепым. Всё это создает благоприятную почву для расстройств настроения.

 

Депрессия у подростков – частое явление. Исследования показали, что не менее 20% подростков переносят хотя бы один серьезный депрессивный эпизод; при этом так называемое депрессивное настроение, депрессивный кризис или депрессивность наблюдаются как минимум у 30-40% подростков.

Наиболее часто подростковая депрессия проявляется своеобразным угрюмо-грустным настроением, при котором подросток теряет интерес к окружающему; в его речи проскальзывают фразы типа "всё бесполезно", "жизнь бессмысленна", "надоело жить". Почти всегда депрессия сопровождается снижением школьной и студенческой успеваемости и социальной дезадаптацией. Следует помнить, что в отличие от взрослых, подросток сохраняет рудименты детского восприятия ситуации, когда возникающие проблемы воспринимаются как вечные, неразрешимые, а реакция на них может быть неадекватной и чрезмерно эмоциональной.

Тоскливо-угрюмый фон нередко разряжается эмоциональными вспышками с плачем и слезами, возникающими по самому ничтожному поводу. Довольно часто (особенно у юношей) попытки взрослых вмешаться в ситуацию провоцируют приступы гнева и агрессии, с бессмысленным крушением всего, что попадает под руку. Повышенное внимание к своей внешности, свойственное подростковому возрасту вообще, при депрессии трансформируется в сверхценные идеи самоуничижения или дисморфофобического характера. "Я уродина", "тупица", "жирный боров", "от меня все шарахаются", "все считают меня ничтожеством" – вот далеко не полный перечень подобных идей. У девочек депрессия может сопровождаться нервной анорексией – упорным отказом от еды вследствие болезненной убежденности в наличии избыточного веса. Депрессия у подростков, так же, как у взрослых, почти всегда сопровождается нарушениями сна. Бессонница или наоборот, повышенная сонливость, усталость и разбитость в течение дня, повторяющиеся кошмарные сновидения – типичные симптомы депрессивных расстройств у подростков.

 

Признаки подростковой депрессии – вялость, апатия, отсутствие интереса к учебе и работе, – часто расцениваются взрослыми как лень. "Ничего не хочет делать, целый день валяется на диване", "только и знает, что в игрушки на компьютере гонять", "невозможно заставить работать" – типичное описание поведения, которое дают родители детям, страдающим депрессией. Действительно, подросток, пребывающий в депрессии, может целый день валяться в постели, перестает следить за собой, забывает умыться, сменить белье, причесаться; он проводит время за бессмысленными с точки зрения взрослых занятиями – например, часами гоняет в одну и ту же компьютерную игру или смотрит подряд все телепередачи, не вникая в их содержание. Упреки в лености либо оставляют подростка равнодушным, либо вызывают ответную агрессию: "Оставьте меня в покое!", "Надоели все!" "Достали!" и т.п.

Депрессия часто становится причиной школьных конфликтов – как с учителями, так и со сверстниками. В состоянии депрессии подросток становится нарочито грубым, циничным, отталкивает окружающих неожиданной жестокостью, немотивированной агрессией. В результате он остается в изоляции. Одиночество еще больше усугубляет проявления депрессии. Подросток замыкается в себе, оставаясь наедине со своими переживаниями: "я так невыносимо одинок", "меня никто не понимает", "никому нет дела до моей судьбы". Подобная ситуация может подтолкнуть подростка к поиску новых компаний – нередко асоциального, преступного или наркозависимого характера».

Докладніше...

 

 

Депресивна дитина. Головна особливість проявів депресії

Шкільна неуспішність дитини з нормальним інтелектом і без видимих ?? причин –
нерідко теж всього-на-всього лише маска депресивного розладу.
А Ви, не розуміючи цього, як ледаря, лаєте підлітка, кличучи ледарем,
коли б його треба підтримати, допомогти і дати можливість знову повірити у свої сили і себе.

 

На думку фахівців, головна особливість проявів депресії у дітей – це практично відсутність хрестоматійних симптомів депресії, про які ми знаємо і яких боїмося. У підлітків депресія любить ховатися під різними карнавальними масками, званими психіатрами "депресивними еквівалентами". І на перший погляд незрозуміле підвищення температури може бути всього-на-всього гіпертермічною маскою цієї хвороби.

І ще одна маска депресії, нас нерідко вводить всіх в оману, навіть досвідчених, знаючих педіатрів. Це часті болі в животі у дитини, що приймаються за гастрити і виразку, холангіти та холецистити, всілякі дискінезії жовчовивідних шляхів ... Іноді і за апендицит ... І особливо якщо дитина несподівано почала раптом погано вчитися.

Однак шкільна неуспішність дитини з нормальним інтелектом і без видимих ?? причин – нерідко теж всього-на-всього лише маска депресивного розладу. А Ви, не розуміючи цього, як ледаря, лаєте підлітка, кличучи неробою, ледарем, використовуючи свій експресивний запас мови, коли б його треба підтримати, допомогти і дати можливість знову повірити у свої сили і себе.

Французькі вчені вважають, що навіть синдром "неспокійних ніг", що заважає заснути, так як дитина ніяк не може знайти собі зручне положення для сну, не знаючи, як краще пристосувати для цього ноги, теж один з еквівалентів депресії. І цей синдром дійсно зникає після лікування антидепресантами».

Докладніше...

 

 

Депресія  в  шкільному  віці

Саме "маскування", атиповість є найбільш характерною рисою дитячої депресії.
Педагоги і батьки повинні знати,
що
депресивні стани майже завжди протікають зі скаргами на недугу.

 

Депресія у дитини завжди "маскується": це і тривожність, і шкільна неуспішність, і порушення відносин з однолітками, і занепокоєння за своє здоров'я, і страх за близьких. Саме "маскування", атиповість є найбільш характерною рисою дитячої депресії. Педагоги і батьки повинні знати, що депресивні стани майже завжди протікають з скаргами на недугу. Скарги на серцебиття, запаморочення, нудоту, слабкість, порушення сну, різні болі в поєднанні з млявістю (руки, ноги важкі, "важко ходити, ледве портфель дотягнув"). Зміною зовнішнього вигляду дитини створюється картина важкого фізичної недуги, і перші місяці (і навіть роки) бувають предметом уваги педіатрів або хірургів. Відсутність підтвердження в аналізах будь-якої серйозної хвороби не виключає цього страждання, яке переживає дитина, а свідчить про розлад його емоційної сфери і повинно служити дорослим сигналом дитячого неблагополуччя. Ці нездужання можуть бути або вкрай різноманітними, часто змінюють один одного, або, навпаки, монотонними, обмеженими однієї постійної скаргою.

 

Найбільш частими у дітей дошкільного віку бувають скарги на болі в животі, а у дітей молодшого шкільного віку – на головний біль. У багатьох дітей яскраво виражені прояви тривоги і страху, наростаючі, як правило, у вечірній і нічний час. Невизначена, безпредметна тривога короткочасна, але швидко переходить в конкретний страх: залишитися одному, втратити маму, дитина боїться, що мама не прийде за ним в дитячий сад, що по дорозі з роботи вона потрапить під машину або її вб'ють бандити. Поряд з цим, виступає і страх за себе, своє здоров'я, життя, майбутнє: "Виросту і раптом стану поганою людиною, бандитом, потраплю до в'язниці? Раптом буде війна, загине все живе, не вистачить повітря, води, їжі? Як жити далі, коли помруть батьки? "Вищим ступенем тривожності стає загальний, дифузний, безпредметний страх, коли все таїть загрозу і становить небезпеку.

Можливі й так звані панічні розлади: напади серцебиття, болів в області серця, запаморочення, нудоти, озноб, часте дихання. Такий стан виникає гостро і часто супроводжується вираженим почуттям страху смерті, боязню замкнутого простору.

Прояви депресії в різних віках можуть бути різними. У маленької дитини батьки звертають увагу на зниження апетиту, зупинку у збільшенні ваги, примхливість і сповільненість рухів.

 

У дошкільному віці на перший план зазвичай виступають зміни в стані здоров'я, а разом з цим можуть проявлятися і типові депресивні ознаки: тихий голос, сумний вираз обличчя, скупа міміка, стареча хода.

 

У молодших школярів більш помітні: замкнутість, байдужість, втрата інтересу до ігор, шкільних занять, тужливий настрій. Але зазвичай до 12-13 років від дитини рідко можна почути скаргу на "печаль" або "тугу". Частіше діти скаржаться на те, що їм "нудно", "нічого не цікаво", "нестерпно", "хочеться плакати", "камінь на серці", "темна стіна". До речі, скарга на "нудьгу", що означає зниження інтересу до навколишнього життя, – один з найчастіших ознак дитячих депресій. При цьому, на відміну від депресивних дорослих, у дітей відзначаються підвищена сльозливість або постійна готовність до плачу, виражені тим більше, чим молодша дитина. Депресивні діти плачуть з найменшого приводу: при образі, зауваженні або заохочення, прихід в будинок стороннього.

Відзначаються також підвищена чутливість, жалісливість (діти можуть плакати над зламаним квіткою, зрубаної ялинкою, убитим жуком), жаліти неживі предмети. Вони не відпускають від себе матір, просять взяти їх на руки, покачати, в їхній мові з'являються дитячі інтонації. Тим часом діти виглядають не стільки сумними, скільки похмурими. Діти незадоволені ставленням до них батьків, вважають їх винними в поганому самопочутті, зниженому настрої, висловлюють масу претензій і докорів. Починаючи сумніватися в любові батьків, вони багато разів на день ставлять одне і те ж питання: "Ти любиш мене?", Але при позитивній відповіді і ласці заспокоюються ненадовго, ловлять погляди близьких, наївними способами намагаються перевірити їхнє кохання. Будь-яке зауваження, невдоволення батьків провокують напади рухового занепокоєння з криком, плачем, безглуздими погрозами і вчинками, аж до демонстративних спроб самогубства.

Одним з ранніх ознак дитячої депресії є шкільна дезадаптація. Вона, як правило, наростає поступово, проявляючись у труднощах осмислення і запам'ятовування навчального матеріалу. Діти все більше часу витрачають на приготування домашніх завдань, не розуміють прочитаного. Багато разів переказавши текст вдома, на другий день не можуть пригадати його біля дошки, не можуть вирішити найпростіших завдань, плутають рахунок. Починають плакати, голосячи, що всі їхні зусилля марні, що "все одно буде двійка". Стають вкрай неуважними, забувають вдома зошити, підручники, скаржаться на втрату пам'яті: "зовсім дурна стала", "не вмію вчитися", "намагаюся зрозуміти і не розумію". Вважають, що вчителі їх недолюблюють за тупість, однолітки зневажають, прагнуть образити, сміються над їх поганою успішністю, що вони нецікаві, неприємні, і навіть батьки віддають перевагу іншим дітям у родині. З'являється і невластива дитині повільність, ніяковість.

Діти довго одягаються, не можуть бігати, грати з однолітками на перервах, на уроках фізкультури виглядають млявими і незграбними, поступово припиняють відвідувати спортивні секції, потребують фізичної напруги. У період полегшення дитина дає слово завтра ж відправитися до школи, готує уроки, збирає портфель, а на ранок або навідріз відмовляється виконувати свою обіцянку, або доходить до воріт школи і повертається додому. Зв'язно пояснити свій стан не може, на всі питання відповідає "не можу", "не хочу" або кожен раз посилається на нові несуттєві причини. Він веселий і спокійний, коли у зв'язку з хворобою або канікулами батьки припиняють обговорювати питання про школу. Такий стан "шкільної фобії" може тривати роки 3-4.

На розвиток депресії впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники. Найбільш травмуючим чинником для дітей молодшого дошкільного віку (до 4 років) є відділення від матері, від родини (приміщення в лікарню, санаторій, цілодобовий дитячий сад, ясла, будинок дитини тощо), а для дітей старше 5 років – тривала неблагополучна сімейна ситуація (скандали, жорстокість батьків, розлучення, смерть батьків).

 

Починаючи з 7-річного віку, найбільш значимими факторами депресії стають проблеми, пов'язані зі школою (зміна класу, вчителі, відставання від однолітків, образливе ставлення вчителя). Короткофазність, швидкоплинність депресії в дитячому віці зустрічається надзвичайно рідко: звичайна тривалість депресії від 1-3 міс., До року і більше. При цьому інтенсивність депресивної симптоматики відрізняється непостійністю, пов'язана з сімейною ситуацією і фізичним станом дитини».

Докладніше...

 

 

Депресія у підлітків і дітей: причини стресу, лікування та профілактика

Патологія може розвинутися у дитини в будь-якому віці.
Від неї не застраховані навіть малюки.
Але найбільш яскрава симптоматика спостерігається у підлітковий період.

Депресія у дітей – це різновид психоемоційних порушень. Патологія проявляється в певних соматичних і поведінкових симптомах. Захворювання протікає важко, оскільки хлопці від природи вразливі і емоційні. Саме депресія може лежати в основі появи конфліктності у дітей, стати джерелом розладу здоров’я. А іноді і привести до суїциду.

Медики стверджують, що депресивні стани з’являються на тлі нестачі в організмі «гормонів радості» – дефіциту норадреналіну і серотоніну.

Патологія може розвинутися у дитини в будь-якому віці. Від неї не застраховані навіть малюки. Але найбільш яскрава симптоматика спостерігається у підлітковий період.

Для кожної вікової категорії характерні свої причини. Ознаки, що вказують на недугу, також різні. Тому розглянемо кожну вікову групу окремо.

 

Характеристика депресії у малюків до 3 років

У цьому віці здорова дитина проявляє активність, жвавість, цікавість. Його зацікавленість у всьому, що відбувається допомагає дитині правильно розвиватися. Але якщо малюк нагадує «Царівну-Несміяну» або сумного «Принца», слід шукати причину подібного стану.

 

Основні причини

Джерелами, що лежать в основі депресивного розладу у малюків, можуть стати:

· патології у внутрішньоутробному розвитку (інфекції, гіпоксія плода);

· важкі хвороби, перенесені в дитинстві;

· патологічні пологи, вроджені порушення (енцефалопатія, асфіксія);

· спадковий фактор;

· втрата емоційного контакту з матір’ю (дитину віддали в інтернат, дитячий будинок);

· важка обстановка в сім’ї (агресія, алкоголізм, постійні гучні скандали).

Біологічні причини призводять до порушення роботи мозку. На цьому тлі може розвинутися депресія. Психологічні фактори малюк відчуває фізично. У результаті він починає відставати в розвитку і мовчки страждає.

 

Характерна симптоматика

У ранньому віці на проблему можуть вказувати такі симптоми:

· уповільнення рухів, моторна загальмованість;

· поганий апетит, часті зригування, і навіть блювота;

· повільний набір ваги;

· затримка психоемоційного і загального розвитку;

· надмірна примхливість, постійна плаксивість.

 

Особливості патології в дошкільному віці (3-7 років)

З розвитком малюка спостерігається вдосконалення його психіки. Тепер на неї впливає значно більше факторів:

· атмосфера в родині;

· початковий етап соціалізації (дитина відвідує дитячі установи);

· розвиток мовлення, мислення.

 

Причини захворювання

Фактори, що провокують недугу, можуть поступово накопичуватися. Найчастіше в основі розвитку хвороби лежить соціальні та психологічні причини.

Однак не можна виключати й біологічний фактор. Можливо, раніше з наслідками перинатальних порушень дитячий організм справлявся. Але при поєднанні таких проблем з психологічними, стартувала депресія.

 

Найчастіше джерелами патології стають:

· Психологічні причини: негативна сімейна атмосфера (часті скандали, постійні крики), неприйнятний стиль виховання (до дитині застосовується фізична сила, спілкування на підвищених тонах).

· Соціальні причини: конфлікти з однолітками, усвідомлення «я хочу» і «ти повинен».

 

Ознаки депресії

В цьому віці за поведінкою дитини можна легко помітити його настрій.

Патологія проявляється такий симптоматикою:

· втрата інтересу до улюблених занять, ігор;

· зниження тонусу;

· порушена рухова активність;

· дитині «нудно і весь час хочеться плакати»;

· малюк шукає усамітнення, уникає контактів;

· боязнь самотності, темряви, смерті;

· тихий голос, невиражена міміка, згорблена хода;

· різні соматичні нездужання (головний біль, дискомфорт у животі, діарея).

 

Патологія в молодшому шкільному віці (7-12 років)

Вступ до школи характеризується зростанням соціальної та навчальної навантаження.

 

Причини депресії

До колишніх джерел, що викликають у дитини стрес, додаються нові:

· навчальне навантаження (підхід до учня стандартизований, він не враховує індивідуальні особливості і психотип);

· непорозуміння з однолітками;

· конфлікти з педагогами;

· неуспіх (цей вік характеризується постановкою цілей і прагненням їх досягати, невдачі можуть викликати невротизація).

 

Характерні прояви

Дитяча депресія у молодших школярів може виявлятися такими симптомами:

· Фізичні порушення. З’являються головні болі, ломота в тілі. Можливі різні локалізації дискомфорту: серце, голова, м’язові тканини.

· Поведінкові і психологічні зміни. Спостерігається апатія, смуток, туга, відсутність інтересу до ігор, навчання. Дитина плаксивий, ранимий, уникає контакту з однолітками. Іноді можуть відбуватися вибухи гніву, з’являється дратівливість, запальність.

· Пізнавальні порушення. З’являються проблеми в навчанні, в результаті розсіяності, нездатність сконцентруватися.

 

Характеристика захворювання у підлітків (12-18 років)

Це вік, пов’язаний з гормональними змінами в організмі, в результаті яких спостерігаються часті перепади в настрої. Підліток починає будувати перші емоційні контакти в зовнішньому світі: з протилежною статтю, друзями. Будь-які невдачі сприймаються досить гостро.

 

Причини депресії

Всі вищевикладені причини в цьому віці значно ускладнюються і поглиблюються.

Але до них додаються нові чинники:

· Шкільний мікросоціум. Поразки, образи, нерозуміння педагогів, ігнорування ровесниками може призвести до розвитку недуги.

· Зміна зовнішності. У цей період дитина часто асоціює себе з «гидким каченям». Особливо, якщо цей фактор поєднується з іншими причинами.

· Пізнання навколишнього світу і себе. Відкриваючи нові грані, дитина може зіткнутися з невдачами: перша любов, випускні іспити, вступ до навчальних закладів. Стрес у дівчини може викликати рання вагітність. У юнака – нездатність нести відповідальність за кохану і себе.

У підлітків депресія може протікати типово і атипово. Для кожного виду характерні свої прояви.

 

Форми і симптоми депресії

Найчастіше спостерігається атиповий перебіг патології. Спостерігаються властиві ознаки.

Лікарі виділяють 3 еквівалента атипового перебігу недуги:

· Делінквентний. Підліток стає конфліктним, похмурим, грубим. Намагається все зробити «на зло». Часто блукає по вулиці, закидає навчання, може почати вживати алкоголь. Агресія іноді змінюється суїцидальними нахилами. Характерно повне заперечення проблеми.

· Іпохондричний. З’являються різні скарги на здоров’я. Найчастіше вони перебільшені. Підліток погоджується на обстеження, охоче застосовує медикаменти. Ухиляється від занять, байдикує, плаксивий, дратівливий.

· Астеноапатичний. Характеризується труднощами у навчанні, погано дається новий матеріал. Неможливість зосередитися призводить до поганих оцінок. Невдачі виливаються в стомлення. Заняття закидаються. Підліток бездіяльний, млявий, практично не виходить їх вдома, постійно відчуває нудьгу. Звинувачення в ліні сприймає з роздратуванням.

 

Типова депресія має 2 форми:

· Меланхолійна. Найчастіше така форма спостерігається у дівчат. Порушення виражені чітко: малорухливість, пригнічений настрій, постійна туга, тихий голос, тривала нерухомість. Постійно присутні думки про суїцид. Характерно почуття провини, ідеї самозвинувачення. На тлі такої клініки може розвинутися безсоння, втратити апетит.

· Тривожна. Характерний симптом даної форми – тривога. Підліток не може пояснити, що його пригнічує, турбує. Він відчуває безпідставні страхи можуть напасти, виключити з коледжу, вбити. Тривога супроводжується порушенням сприйняття навколишнього, розгубленістю.

Ускладнення патології

Затяжна депресія може привести до розвитку будь-яких захворювань. Пам’ятайте всі хвороби від нервів. Крім того, деякі підлітки шукають порозуміння в асоціальних компаніях, в яких прийнятні алкоголь і наркотики.

Але найстрашніший наслідок підліткової депресії – це суїцид.

 

Психологи рекомендують максимально уважно поставитися до різкого поліпшення на тлі постійного негативного стану:

· Підліток починає несподівано обіймати батьків, говорити про те, як сильно їх любить. Розповідає, що дуже винен перед ними.

· Робить несподівані подарунки, починає роздавати дорогі для нього речі.

· Шукає зустрічі з давніми друзями, родичами.

· Спостерігається невластиве спокій і відчуття радості.

При таких проявах, будьте вкрай обережні! Підліток може готуватися до суїциду!».

Докладніше...

 

 

ДЕПРЕССИЯ У ПОДРОСТКОВ

Зачастую симптомы депрессии у подростков
проявляются изменением поведения и частой сменой настроения.

 

 Ребенок, страдающий расстройством, избегает социальных контактов, прерывает отношения с друзьями, предпочитает быть в одиночестве. Ниже приведены ведущие симптомы депрессии у подростков:

· Частые болевые синдромы: головная боль, дискомфорт в эпигастральной области;

· Трудности с концентрацией внимания, рассеянность, забывчивость, чрезмерная отвлекаемость;

· Невозможность самостоятельно выработать верное решение;

· Безответственное отношение к своим обязанностям;

· Снижение аппетита или неумеренная потребность в пище;

· Скандальная, бунтарская манера поведения;

· Чувство гнетущей тоски;

· Беспричинное беспокойство;

· Ощущение безнадежности и бесперспективности будущего;

· Бессонница, прерывистый сон, сонливость в дневное время;

· Внезапная утрата интересов;

· Употребление алкогольных напитков, наркотических средств;

· Раздражительность, агрессивность;

· Возникновение навязчивых мыслей о смерти».

Докладніше...

 

 

Подростковая депрессия: причины, симптомы и лечение

Ежегодно из-за подростковой депрессии тысячи подростков кончают жизнь самоубийством, становятся наркоманами или игроманами, уходят из дома или совершают противоправные действия и большинство из них – дети из благополучных семей, чьи родители считают,
что они сделали все для своего ребенка.

Сегодня психологи во всем мире с тревогой отмечают рост числа подростковых суицидов, преступлений и зависимостей, возникающих на фоне психических расстройств. По некоторым данным, каждый десятый подросток в развитых странах в период полового созревания переживает один или несколько эпизодов депрессивного состояния, которые затем могут перейти в полноценное психическое депрессивное расстройство.

Ежегодно из-за подростковой депрессии тысячи подростков кончают жизнь самоубийством, становятся наркоманами или игроманами, уходят из дома или совершают противоправные действия и большинство из них – дети из благополучных семей, чьи родители считают, что они сделали все для своего ребенка.

 

Отличить проявления очередного «каприза» или обычный пубертантный бунт от симптомов подростковой депрессии достаточно сложно.

Важно помнить, что если поведение подростка резко поменялось или плохое настроение ни на минуту не покидает подростка в течение 1-2 недель, нужно обязательно обращаться за квалифицированной помощью. Ведь подростковая депрессия развивается стремительно, а ее последствием могут стать попытки суицида, наркомания, бродяжничество или асоциальное поведение подростков.

 

Депрессию у подростка можно заподозрить, если:

1. У него постоянно плохое настроение – угрюмость, молчаливость, нежелание общаться или, наоборот, постоянные высказывания о несовершенстве мира. Обвинения или жалобы должны насторожить родителей, если такое состояние длится более 2-х недель и в течение этого времени настроение вообще не улучшается.

2. Он прекратил общаться со сверстниками. Резкое прекращение общения со своими друзьями, отказ от совместного проведения с ними времени и постоянное нахождение дома тоже являются опасными симптомами.

3. Не выходит из дома. В разгар депрессии больные отказывают покидать свою комнату или дом.

4. Подросток неадекватно реагирует на замечания, просьбы что-то сделать или просто обращение – изменение поведения является одним из самых характерных признаков депрессии. Больные не могут контролировать свои эмоции, они сильно раздражаются или плачут в ответ на любые попытки общения, причем острота реакции может резко не соответствовать раздражителю, так, при депрессии, истерику может вызвать просьба убрать свою комнату или вопрос о школьных отметках.

5. Постоянно провоцирует ссоры и демонстративно игнорирует запреты и ограничения – подросток может намеренно выводить окружающих из равновесия, вести себя демонстративно и совершать запрещенные раньше поступки.

6. Начал употреблять спиртные напитки или курить – попытки исправить свое настроение с помощью алкоголя или сигарет – одно из самых страшных последствий подростковых депрессий, так как привыкание на фоне нестабильного психического состояния возникает очень быстро.

7. У него резко и быстро меняется настроение. Частая смена настроения – от глубокой тоски к эйфории тоже сигнализирует о проблемах с психикой.

8. Резко снизилась успеваемость. При депрессии подросток постоянно занят собственными мыслями, которые для него гораздо важнее происходящего вокруг, он просто не воспринимает требований окружающих, а по мере развития болезни у него ухудшаются память, внимание и снижается работоспособность.

9. Ухудшился аппетит и появились проблемы со сном – снижение аппетита, плохой сон и ночные кошмары возникают почти при всех видах депрессии, реже – подросток начинает много есть и быстро набирает лишний вес.

10. Он жалуется на постоянную усталость, головные боли, боли в животе и других органах – такие симптомы характерны для всех видов депрессии, поэтому не стоит их игнорировать.

Все эти симптомы сами по себе не могут быть критериями диагностики подростковой депрессии, но если у вашего ребенка наблюдается 3 и более признаков одновременно – это повод задуматься, обратить на ребенка больше внимания и проконсультироваться со специалистом.

 

Важный факт:

Мигрени и головные боли – частый симптом многих психических и соматических заболеваний. Очень важно вылечить их до того, как они станут сильнее и начнут вызывать вторичные неврозы. К счастью, сейчас появилось средство, которое помогает разобраться с головными болями. Чтобы они ушли раз и навсегда, достаточно...»

Докладніше...

 

 

Специалисты рассказали, чем депрессия опасна для подростков

Подростки, столкнувшиеся с депрессией, с более высокой вероятностью могут начать курить,
а быстро отказаться от вредной привычки им будет, напротив, сложнее

Подростки, столкнувшиеся с депрессией, с более высокой вероятностью могут начать курить, а быстро отказаться от вредной привычки им будет, напротив, сложнее. Более того, депрессия, в особенности сопровождающаяся курением, может сказаться на всей дальнейшей жизни человека. К такому выводу пришла группа исследователей, представляющих Колумбийский университет.

Изучив статистические данные, специалисты пришли к выводу, что подростков в возрасте от 12 до 17 лет, которых удалось уличить в курении и которые страдают от клинической депрессии, с каждым годом становится все больше. В 2005 году среди тех, кто начал курить в юном возрасте, от депрессии страдали около 16 процентов, а в 2013 — уже 22,4 процента. Пытаясь объяснить эту тенденцию, специалисты предполагают, что депрессия всё чаще становится поводом начать курить и при этом снижает шанс, что подросток быстро откажется от сигарет.

Также учёные высказывают опасение, что депрессия и курение, особенно в сочетании, могут стать причиной апатии, а она, в свою очередь, помешает освоению многих навыков, которые обычно оттачиваются именно в подростковом возрасте, а затем пригождаются в дальнейшей жизни.

Исследователи призывают психотерапевтов, проверяющих подростков на наличие депрессии, также уточнять, на курят ли они, а организации, занимающиеся борьбой с курением, в свою очередь, учитывать депрессию как фактор, мешающий многим людям отказаться от вредной привычки.

Специалисты отмечают, что ими было обнаружено, что среди подростков, никогда не куривших, депрессия тоже с годами фиксируется всё чаще. Новое исследование опубликовано в журнале Drug and Alcohol Dependence».

Докладніше...

 

 

Подростковая депрессия: как понять своего ребенка

Отличить депрессию от угнетенного состояния обывателю непросто.
Но специалисты выделяют ряд симптомов, на которые внимательный родитель
или друг обязательно обратит внимание.

 

Вот основные признаки депрессии у подростков:

· Апатия – равнодушие и безучастность, сильное отрешение от всего происходящего, даже от любимых и интересных вещей, людей.

· Пониженное внимание и неспособность сосредоточиться.

· Отсутствие аппетита (распространяется на все продукты, в том числе сладости и любимые раньше блюда)

· Постоянные несильные, но навязчивые боли, преимущественно по типу ВСД – головные, сердечные, желудочные боли.

· Равнодушное отношение, безответственное поведение, забывчивость.

· Явное или опосредствованное выявление мыслей о смерти (прямое недемонстративное высказывание, творчество, рискованные безрассудные поступки, несущие угрозу жизни, нанесение себе увечий).

· Бессонница в ночное время и гиперактивность в дневное.

· Избегание общения, тяга к одиночеству.

· Употребление алкоголя, курения, наркотических веществ.

· Беспорядочные сексуальные связи.

Если у подростка проявляется хотя бы половина этих признаков – стоит забеспокоиться и обратиться к специалисту за консультацией.

 

Как понять, что пора обратиться за помощью к специалисту?

Обычно родители наблюдают и всячески борются с депрессивными признаками у детей, в основном агрессивными способами. Но наступает момент, когда они понимают, что черта перейдена и пора искать помощи у врача. Как не пропустить этот момент и уберечь ранимого подростка?

Вот признаки, заметив которые стоит обратиться за консультацией к психотерапевту или психиатру:

· Заметные следы самоповреждений (порезы на руках, сбитые кулаки).

· Отказ подростка от пищи в течении более чем пяти дней.

· Высказывание напрямую, или через продукты творчества суицидальных идей и мыслей, следы суицидальных попыток.

· Деструктивное асоциальное поведение (драки, агрессивные конфликты, грубые нарушения закона).

· Изоляция от окружающих.

· Прогрессирующая апатия.

 

Если были замечены вышеперечисленные симптомы, нужно незамедлительно обратиться за помощью к специалисту, Даже демонстративный суицид может стать успешным. Поэтому важно не пропустить депрессию у подростка».

Докладніше...