На головну сторінку

Меню заочних тематичних вебінарів

 

 

Інтенсифікація і модернізація освіти, яка відбувається без урахувань
психофізіологічних особливостей дітей на тлі надмірного захоплення ґаджетами,
порушує їхній природний розвиток, повноцінне дозрівання структур
головного мозку,
яке є основою розумової діяльності, запорукою успішності в навчанні та житті.

 

Уже на етапі дошкілля, початкової школи у багатьох дітей виникає інформаційне перевантаження, перенапруження незрілих структур мозку,
назване вченими «чорною дірою».

З кожним роком ситуація лише ускладнюється.

Порушення вищої нервової діяльності призводять до депресії та агресії.

 

Хронічний стрес руйнує клітини мозку, порушує його структуру,
функціональну активність.

При депресії в мозку зменшуються ділянки,
що відповідають за
судження, пам’ять,
емоції, планування, рухи.

 

 

 

Найпоширеніші прояви дисгармонії подані в таких відео

Депресія, як епідемія

Підліткова депресія

Шкільна дезадаптація

Труднощі у навчанні
Неуспішність
Небажання вчитися

Агресія

Руйнація
організму при
стресі

Порушення
фізичного та психічного здоров’я учнів
у процесі навчання

Цифрова та інші
види залежностей

Комп’ютерні

Монстри

Руйнівний вплив
стресу і депресії
на головний мозок

Гіперактивні діти

Синдром 
хронічної  втоми

Емоційне  вигорання
педагогів

Надмірне захоплення ґаджетами

Смартфонове
рабство

Докладніше  в  заочних  тематичних  вебінарах

 

 

Психологи  і  Медики  свідчать

Навчальна діяльність, як показують дослідження, здебільшого залишається неадаптованою до особливостей розвитку і стану здоров’я сучасних школярів.

Інтенсифікація та модернізація навчального процесу, перехід навчальних закладів на новий зміст, структуру і термін навчання, ускладнення навчальних програм, надмірне захоплення дітей ґаджетами, інформаційне перевантаження висувають високі вимоги
до організму учнів, призводять до
зниження адаптаційних резервних можливостей,
виникнення хронічного стресу, депресії, шкільної дезадаптації.

 

Можна багато говорити про ефективність і корисність освітнього процесу, але тяжко ігнорувати той факт, що
більшість дітей закінчують школу з різноманітними захворюваннями, які формуються у період їхнього навчання.

Останнім часом ситуація зі здоров’ям дітей наблизилась до критичної: лише 1,1 % дітей є практично здоровими, в середньому на одну дитину припадає 2,5 захворювання. 

За даними МОЗ України протягом останніх років спостерігається негативна ситуація щодо стану здоров'я дітей, що визначається прогресуючим зниженням показників здоров'я зі зменшення кількості здорових дітей, збільшенням когорти дітей з хронічними захворюваннями з формуванням інвалідизуючих станів, погіршення адаптаційно-резервних можливостей зростаючого організму, їх психоемоційного розвитку
та статевого дозрівання.

На стан здоров’я дітей впливає так званий шкільний фактор, про що свідчить
суттєве збільшення різних захворювань під час тривалого навчання у школі.

У більше половини дітей усіх вікових категорій відмічається напруження адаптаційних процесів із високою вірогідністю розвитку захворювань; протягом шкільних років зростає до 23,0% частка дітей із незадовільною адаптацією та її зривом.

За даними інституту
вікової психології,
школа є причиною до 40% всіх факторів, що погіршують умови життя дітей.

 

У 70% дітей молодшого шкільного віку
індивідуальна, розумова та фізична працездатність
не відповідає їхньому шкільному навантаженню.
Відтак впродовж п’яти років навчання в школі у дітей
у 3–4 рази зростає патологія органів травлення,
удвічі – органів зору та нервової системи.

У школу приходять близько
20% дітей з порушеннями психічного здоров`я
межового характеру,
а вже до кінця першого класу
їх виявляється
60
70%.

 Діти, які навчаються за ускладненими програмами, перебувають у стресових умовах,
у стані постійного напруження, навіть перенапруження. Тому стан здоров’я школярів, які навчаються у гімназіях, ліцеях, коледжах, у 1,5 раза нижчий, ніж у дітей загальноосвітніх шкіл. У цих дітей
удвічі частіше спостерігається підвищений артеріальний тиск, у більшої частини з них відмічена підвищена невротизація.

Інформаційне лівопівкульне перевантаження з проявами дезадаптації починає розвиватись у дітей ще в дошкільному віці.

 

70% дітей, які готуються до школи, вже мають порушення стану здоров’я,
а 30% – хронічні захворювання; понад половину дітей цього віку мають таку
розумову та фізичну працездатність, що не відповідає їхньому фізичному та
психічному навантаженню в школі.

 

В останні десятиріччя стан здоров’я та фізичного розвитку дитячого населення України погіршується.
Серед факторів, що зумовлюють зниження рівня дитячого здоров’я, чи не найважливіша роль належить
навчальному навантаженню, стресогенна дія якого веде до
дезадаптаційного синдрому.

Втрата інтересу до навчання,
небажання ходити до школи.

Причини різні, а механізм виникнення проблем однаковий

шкільна  дезадаптація.

  дистрес

депресія 

Організм дитини захищається від надмірних вимог.

Нервова система перенапружена і не має можливості відновлюватися
після тривалого або напруженого розумового навантаження.

У процесі дезадаптації  в організмі дитини
виникають зміни в роботі головного мозку,
ендокринної та вегетативної нервової системи,
фізіологічні, нервово-психічні, поведінкові та інтелектуальні порушення;
розвивається психічне, емоційне та м’язове напруження.

Погана успішність криється у стресі.
Гіпоталамус посилає сигнал припинити дію,
що призводить до надмірних витрат енергії.

Падение школьных результатов после первых трех-четырех лет является одним из лучших показателей возможного появления депрессивных расстройств.

Небажання ходити до школи, шкільна неуспішність це спосіб дитини повідомити дорослим, що в її житті є складнощі і їй потрібна допомога.

По статистике около 30% первоклассников не справляются со школьной программой.

Звичну систему освіти треба змінювати. У нас занадто часто вносяться зміни, але всі вони не стимулюють учнів до отримання знань, а навпаки. Якщо учні розуміють навчальний матеріал, то їм буде цікаво, а якщо вони не розуміють – інтерес зникає не тільки до отримання знань, але і до школи.

Дитина навчається там, де відбувається для неї щось важливе. Яким чином відбувається, що здібна дитина стає на уроках ледачою, млявою, часто відволікається, не чує вчителя, розмовляє з сусідом, дивиться у вікно або просто думає про щось своє?

Длительный стресс пагубно влияет на организм.
Он
отбивает всякое желание учиться.

Дитина може відмовлятися ходити в школу, бо їй з великими труднощами дається засвоєння навчального матеріалу.

Раптове або прогресуюче негативне ставлення до освіти є серйозною проблемою як для батьків, так і для самої дитини Дитина не хоче вчитися. Причини

З появою перших проблем зі складних для дитини предметів зникає бажання вчитися взагалі.

До шкільної дезадаптації необхідно відноситись надзвичайно серйозно, намагаючись якомога швидше уникнути негативного впливу певних шкільних або сімейних факторів – стресорів на організм дітей,
які стали для них надто травматичними і шкідливими.
При цьому організувати навчальну діяльність школярів з урахуванням їхніх природних вікових можливостей
і особливостей розвитку, тобто особистісно орієнтовано.

Проблеми дезадаптації, які не були своєчасно розв’язані в молодшому шкільному віці, стають основою для всіляких відхилень психосоціального розвитку на наступних етапах онтогенезу. Особливо гостро вони проявляються в підлітковому віці, коли ефективність корекційної допомоги рідко досягає бажаного рівня.

Особливо вразливими до перевантаження і перенапруження є першокласники. Вже за кілька місяців навчання у них виникають прояви шкільної дезадаптації, зокрема: підвищена втомлюваність (50,7%), пригнічений настрій (49,3%), головний біль (43,2%), порушення сну (40,7%), періодичний біль
у животі (38,6%),  зниження апетиту (36,4%), надмірний апетит (5,4%), збудливість (24,7%), непосидючість і неуважність (25,7%), підвищена дратівливість і немотивована агресивність (47,2%),
а також погіршення показників фізичного розвитку, часті гострі захворювання, неуспішність, небажання вчитися.

По степени адаптированности детей можно
условно разделить на три группы
.
 

Первая группа детей адаптируется примерно
к концу октября
.

Вторая группа детей адаптируется лишь
к концу первого полугодия
.

Третья группа – дети, которые
не осваивают учебную программу
, у них наблюдаются негативные формы поведения и отрицательные эмоции.

Адаптація  дитини  до  школи
природний стан, що проявляється в пристосуванні, звиканні
до нових умов життя,
нової діяльності,
нових соціальних контактів, нових соціальних ролей.

 

Ознаки  успішної  адаптації:

· дитина весела, спокійна, позитивно ставиться до школи;

· легко приймає правила шкільного життя, новий режим дня;

· не відчуває страхів, адекватно сприймає вимоги вчителя;

· швидко знаходить друзів серед однокласників, має хороші

   стосунки в колективі та контакт із учителем;

· легко засвоює навчальний матеріал;

· старанно виконує завдання без  

   зовнішнього контролю;

· без напруження виконує домашнє

   завдання;

· не має проблем зі здоров’ям

   і поведінкою.

 Ознаки  дезадаптації:

· труднощі у навчанні аж до стійкої

   неуспішності;

· небажання навчатися і ходити до

   школи;

· порушення у відносинах з вчителем,

   однокласниками, батьками;

· фізіологічні, психоемоційні,

   поведінкові  та соціальні порушення.

 

Про небажання дітей вчитися  сьогодні б’є на сполох МОН України,
яке намагається розв’язати цю складну медико-педагогічну проблему лише педагогічними засобами.

 

 

 CHILDSTRESS.  Стрес  у  дітей

Якби людина могла бачити,
що відбувається в її організмі
під час стресу, – вона б вжахнулася.

Так свідчать спеціалісти.

Стрес –
це не просто нервове напруження.
Г. Селье

При стресі відбуваються глобальні психофізіологічні, біохімічні зміни в організмі, спрямовані на мобілізацію захисних сил та адаптацію людини до підвищених вимог.

 

У переважної більшості дітей, які мають труднощі у навчанні, неуспішність існує недостатня зрілість
або дисфункція центральної нервової системи. Відсутність особистісно-орієнтованого інклюзивного навчання призводить до хронічного стресу і нервово-гормонального виснаження цих дітей,
порушення їхнього фізичного і психічного здоров'я.

Стресова реакція як “торнадо” проноситься по всьому організму, змінюючи функції й структуру всіх органів і систем:   серцево-судинної  дихальної  імунної  нервової  травної,   ендокринної  м'язової,   репродуктивної, а також   системи  крові,   стан  скелету,   шкіри,   волосся.
Порушується психіка, сон, інтелект, поведінка, працездатність; ріст і фізичний, психомовленнєвий розвиток у дітей.

Зміни життєдіяльності організму дитини при стресі

 

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА:

· Прискорення серцевих скорочень.

· Порушення серцевого ритму.

· Звуження кровоносних судин.

· Підвищення рівня холестерину в крові.

· Спазм і тромбоз коронарних судин.

Розвиток вегетосудинної дистонії, стенокардії,
аритмії, гіпертонії, інфаркту міокарда, інсульту.

ТРАВНА СИСТЕМА:

· Підвищення апетиту; зниження моторики шлунка,

   жовчного міхура, кишечника.

· Порушення травлення (запор, метеоризм, понос).

Розвиток "синдрому агресивного шлунка", гастриту, "синдрому роздратованого кишечника", ерозій, виразкового коліту, виразкової хвороби
("стресові виразки"), дискінезії жовчо-вивідних шляхів.

ДИХАЛЬНА СИСТЕМА:

· Частішання подиху й розвиток відчуття
недостачі повітря.

· Розширення бронхів.

Розвиток бронхіальної астми, алергій.

СИСТЕМА КРОВІ.

ІМУННА СИСТЕМА:

· Згущення крові.

· Зниження імунітету.

· Збільшення враженості перед бактеріями й вірусами.

Опорно-рухова система:

· Зменшення щільності кісткової тканини.

Розвиток остеохондрозу, остеопорозу.

М'ЯЗОВА СИСТЕМА:

· Напруженість й біль у м'язах, болі в шиї, грудях, головний біль, скреготіння зубами.

· Порушення дрібної моторики.

НЕРВОВА СИСТЕМА:

· Порушення структури і функцій головного мозку.

· Емоційне й нервове збудження, напруга,
         почуття тривоги, страху.

· Гнів, лють, агресивна поведінка.

Розвиток хвороб нервової системи.

Порушення психіки й поведінки (неврози, депресії, алкоголізм, наркоманія, психічні розлади).

                      ЕНДОКРИННА СИСТЕМА:

· Порушення регуляції функцій ендокринних

   органів, вироблення гормонів.

· Порушення обміну речовин і функцій різних

   органів і систем.

Розвиток дисфункції щитовидної залози,
ожиріння, цукрового діабету,
гіпоталамічного синдрому.

Стрес не є шкідливим, коли дитині вдається швидко уникнути стресового впливу або пристосуватись до нього та після напруження настає розслаблення організму.

В противному разі фізіологічний стрес змінюється на патологічний (дистрес), розвивається дезадаптація, виникає надмірне психічне, емоційне та м’язове напруження, порушення когнітивних функцій, поведінки, діяльності внутрішніх органів.

Не варто свідомо допускати тривалих стресових ситуацій у житті дітей, адже їхній організм перебуває в процесі розвитку.
Порушення  життєдіяльності  при  стресі,  шкільна  дезадаптація  є  перепоною  для успішного  навчання  і  гармонійного  розвитку  школярів.

На тлі тривалого стресу у дітей нерідко розвивається депресія, яка також призводить до шкільної дезадаптації,
розвитку неуспішності, проблем у стосунках і здоров’ї учнів.

Важливо, щоб педагоги і батьки могли захистити дитину від руйнівної дії дистресу та знали його прояви:

інтелектуальні

Труднощі в навчанні,
втрата інтересу до навчання, зниження успішності, небажання ходити до школи.

Порушення уваги, пам’яті, мислення, мовлення: погіршення сприйняття,
зниження концентрації уваги, неуважність, забудькуватість, часте відволікання,
нездатність зосередитися, труднощі в підборі потрібного слова, звуження поля зору, швидка або вповільнена мова, збільшення слів-паразитів, "проковтування" слів,
труднощі в осмисленні інформації та запам'ятовуванні текстів навіть після кількаразового прочитання, заїкуватість, часті помилки, порушення логіки,
погіршення почерку

нервово-психічні

Порушення або зміни в психоемоційній сфері:
підвищена тривожність,
часта зміна настрою або
стійкий негативний,
пригнічений настрій, стурбованість, нестриманість; занепокоєння, збудливість, хвилювання, лякливість;
неврозоподібні стани; плаксивість через дрібниці; "емоційне гальмування"
або "емоційна вибуховість", істерики, агресивність,
шкільні страхи,  
невпевненість у собі, своїх силах, низька самооцінка;
конфліктність,
очікування
невдачі, паніка, апатія,
смуток, нудьга, нерішучість,
почуття пригніченості, безпорадності, безвиході, безнадійності, дратівливість

фізіологічні

Підвищена стомлюваність, фізичне нездужання, хронічна втома, запаморочення, безпричинні головні болі, періодичні болі в животі;
біль у шиї, плечах, спині;
тремтіння рук, мимовільне тремтіння нижньої губи,
хитання головою, пересмикування плечей;
в
трата апетиту, втрата ваги
, підвищення апетиту, ожиріння; порушення травлення; підвищення температури, підвищене потовиділення,
липкі долоні,
часті хвороби;
холодні кисті рук і стопи ніг;
 миготіння, погіршення зору, висипання на шкірі; енурез;
затримка росту, фізичного, психічного, мовного розвитку; мовленнєві порушення; психосоматичні розлади

поведінкові

Проблеми спілкування з однолітками, вчителем;
т
руднощі в дотриманні дисципліни, непосидючість, некерованість; пасивність,

р
ізкі уривчасті рухи;

п
оганий сон (труднощі при засипанні, неспокійний сон), скрипіння зубами уві сні;
гризіння нігтів та смоктання пальців, часте ковтання,
намотування волосся на
пальці, млявість,
тримання в роті великого
пальця,
гіперактивність,
п
остійне жування або ссання чого-небудь;  мовчазність,

небажання що-небудь робити
; втрата інтересу до улюблених занять; замкнутість,
страх контактів,
прагнення до самітності;
з
аглиблення у віртуальний світ

 

Інформаційне перевантаження
викликає емоційне та
психічне напруження і може спричинити різні відхилення в нормальній життєдіяльності організму дитини.

Школяр втрачає інтерес до навчання.

Ситуація ускладнюється, коли великі обсяги інформації
поєднуються з високими темпами навчальної діяльності
і не відповідають можливостям школяра.

Хронічний інформаційний стрес може призвести
до розвитку інформаційного неврозу
,
обумовленого тривалим перевантаженням мозку,
часто супроводжується виснаженням
або надмірним гальмуванням і стійкою депресією.

 

Майже всі шкільні проблеми – від неуспішності до труднощів спілкування можуть бути проявами шкільного стресу.

«Шкільний стрес»
як один із основних факторів зниження рівня здоров'я учнів.

Стрес може призвести до затримки чи навіть зупинки психічного розвитку або до неврозу.

Дорослі не завжди можуть зрозуміти, коли дитина перебуває
у стані стресу
.

Нинішня програма вимагає від дитини повної самовіддачі. Вчителі не мають можливості приділити час учням, які відстають
Інформаційний стрес –  підвищене психічне напруження з явищами функціональної дезінтеграції, емоційними переживаннями та порушеннями працездатності. Інформаційне перевантаження виникає тоді, коли інформаційне навантаження перевищує можливості людини за умови високої мотивації до виконання роботи. Iнформацiйний стрес може виникнути в навчальнiй проблемнiй ситуацiї за умови,
коли пам'ять учнiв переобтяжена фактичним
матерiалом.
Информационный стресс – это защитная реакция организма человека на слишком большой поток информации.
Причины информационного стресса.
Високі темпи життя, постійні інформаційні перевантаження
і дефіцит часу можуть стати причинами різного роду відхилень у нормальній діяльності окремих чи багатьох систем організму.

 

 

 

У НУШ переважає лівопівкульна освітня діяльність (аналіз, логіка), що нерідко призводить до виникнення у дітей «шкільного неврозу», обумовленого перевантаженням лівої півкулі та гальмуванням правої.

Його проявами є: підвищена стомлюваність, відволікаємість, безпам'ятність, дратівливість, непосидючість, занепокоєння, поганий настрій, нав'язливі побоювання зробити що-небудь не так, непевність у собі, загострене почуття обов'язку, відповідальності, головні болі, тривоги. Можливі істеричні прояви і страхи, втрата здатності адекватно оцінювати свої дії й робити належні висновки, швидко схоплювати інформацію.

 

 

Якщо депресія за даними ВООЗ є сьогодні на рівні епідемії і з кожним днем рівень її буде лише зростати,
необхідно щоб дорослі знали прояви
депресії у дітей та могли запобігти її руйнівному впливу.

Недостатньо сформована, незріла психіка дітей нерідко стає беззахисною перед багатьма стресовими факторами.
Тривале психоемоційне перевантаження може викликати різні пограничні невротичні реакції або депресивні стани,
які обумовлюють порушенням життєдіяльності організму дитини.

 

Депресія частіше виникає на тлі хронічного стресу (дистресу)
та є однією з головних причин виникнення різних видів залежностей і суїциду.

 

Депресія у дітей частіше "замаскована" і відрізняється від дорослої депресії.

Її проявами можуть бути:
· гальмування розумової діяльності;
· погіршення успішності;
· втрата інтересу до навчання,
улюбленої діяльності;
· небажання ходити в школу;
· проблеми поведінки;
· функціональні розлади різних органів
і систем (психосоматичні розлади);
· гнітюче відчуття нещастя,
пригніченості, безвиході.

У деяких дітей депресія проявляється
тільки частими головними болями чи болями в животі,
небажанням ходити до школи або істериками.
Придивіться уважно до своєї дитини.
Виниклі зміни й дивна поведінка, порушення в стані здоров'я, емоційній сфері можуть бути проявами депресії.

 

Починаючи з 7-річного віку, найбільш значимими факторами депресії стають проблеми, пов'язані зі школою.

Снижение успеваемости, потеря интереса к учебе, трудности запоминания и усвоения материала – одни из наиболее частых проявлений детской депрессии. Ребенок, страдающий депрессией, начинает тратить на приготовление домашних заданий намного больше времени, чем раньше; при этом продуктивность его работы существенно снижается: просидев над уроками несколько часов, ребенок не может вспомнить прочитанного, пересказать текст, решить задачу.

Трудности осмысления и усвоения материала – неизбежные спутники детской депрессии; их действие на ребенка чрезвычайно тягостно: он начинает считать себя "тупицей", "неспособным", "совсем глупым"; нередко к этому присоединяются насмешки сверстников и упреки родителей. Разные варианты депрессии.

 

О подростковой депрессии в последнее время говорят всё чаще и чаще. Исследования, проведенные в разных странах, показали, что распространенность этого расстройства намного существеннее, чем было принято думать. То, что ранее обозначалось размытыми терминами "переходный возраст", "ломка характера" и т.п., во многих случаях оказалось проявлением подростковой депрессии.

Исследования показали, что не менее 20% подростков переносят хотя бы один серьезный депрессивный эпизод; при этом так называемое депрессивное настроение, депрессивный кризис или депрессивность наблюдаются как минимум у 30-40% подростков.

Признаки подростковой депрессии – вялость, апатия, отсутствие интереса к учебе и работе, – часто расцениваются взрослыми

как лень. Депрессия часто становится причиной школьных конфликтов – как с учителями, так и со сверстниками.

Депрессия может подтолкнуть подростка к поиску новых компаний –
нередко асоциального, преступного или
наркозависимого характера.

Шкільна неуспішність дитини з нормальним інтелектом і без видимих ?? причин – нерідко теж лише маска депресивного розладу. А Ви, не розуміючи цього, сварите підлітка, називаючи його ледарем, коли він потребує Вашої підтримки, допомоги, можливості знову повірити у свої сили і себе.

 

Маска депресії нерідко вводить всіх в оману, навіть досвідчених педіатрів. Це часті болі в животі в дитини, що діагностуються як гастрити і виразка, холангіти та холецистити, всілякі дискінезії жовчовивідних шляхів ... Іноді і як апендицит, не помічаючи, що дитина почала раптом погано вчитися.

 

индром неспокійних ніг", що заважає заснути, оскільки дитина ніяк не може знайти собі зручне положення для сну, не знаючи, як краще пристосувати для цього ноги, теж один з еквівалентів депресії.

 

"Маскування", атиповість є найбільш характерною рисою дитячої депресії. Педагоги і батьки повинні знати, що депресивні стани майже завжди супроводжуються скаргами на недугу.

Депресія у дитини завжди "маскується": це і тривожність, і шкільна неуспішність, і порушення стосунків з однолітками, і занепокоєння власним здоров'ям, і страх за близьких.

Найбільш частими в дітей дошкільного віку бувають скарги на болі в животі, а в дітей молодшого шкільного віку – на головний біль.

У дошкільному віці на перший план зазвичай виступають зміни в стані здоров'я.

У молодших школярів більш помітні: замкнутість, байдужість, втрата інтересу до ігор, шкільних занять, тужливий настрій. Частіше діти скаржаться на те, що їм "нудно", "нічого не цікавить", "нестерпно", "хочеться плакати", "камінь на серці".

 

Однією з ранніх ознак дитячої депресії є шкільна дезадаптація. Вона, як правило, наростає поступово, проявляючись у труднощах осмислення і запам'ятовування навчального матеріалу.

Діти дедалі більше часу витрачають на приготування домашніх завдань, не розуміють прочитаного. Багато разів переказавши текст вдома, наступного дня не можуть пригадати його біля дошки, не можуть виконати найпростіші завдання, плутають рахунок.

Починають плакати, стверджуючи, що всі їхні зусилля марні, що "все одно буде двійка". Стають вкрай неуважними, забувають вдома зошити, підручники, скаржаться на втрату пам'яті: "зовсім дурна стала", "не вмію вчитися", "намагаюся зрозуміти і не розумію".

Діти довго одягаються, не можуть бігати, грати з однолітками на перервах, на уроках фізкультури мляві і незграбні, поступово припиняють відвідувати спортивні секції, потребують фізичного навантаження.

У період полегшення дитина дає слово завтра ж піти до школи, готує уроки, збирає портфель, а на ранок або навідріз відмовляється виконувати свою обіцянку, або доходить до воріт школи і повертається додому. Чітко пояснити свій стан не може, на всі питання відповідає "не можу", "не хочу" або щоразу посилається на нові несуттєві причини.

 

 

Зачастую симптомы депрессии у подростков проявляются изменением поведения и частой сменой настроения.

Подростки, столкнувшиеся с депрессией, с более высокой вероятностью могут начать курить,
отказаться от вредной привычки будет сложно.

 

Вікові прояви депресії.

Найбільш яскрава симптоматика спостерігається у підлітковий період.

Найстрашніший наслідок підліткової депресії – це суїцид.

Ежегодно из-за подростковой депрессии тысячи подростков кончают жизнь самоубийством, становятся наркоманами или игроманами, уходят из дома или совершают противоправные действия и большинство из них – дети из благополучных семей.

Отличить депрессию от угнетенного состояния обывателю непросто. Специалисты выделяют
ряд симптомов, на которые внимательный родитель обязательно обратит внимание.

 

 

 

Агресія виникає на фоні негативних емоцій і найчастіше є реакцією на стрес. Вона свідчить про глибокий внутрішній дискомфорт людини, яка чомусь зазнала невдачу. Для дітей важливим є спілкування та визнання. Часто соціальна ущербність особистості, неспроможність у навчанні й відторгнення від колективу, низький статус у школі у поєднанні з обвинуваченнями з боку вчителів і батьків у ліні, тупості, небажанні вчитися, сприймається дитиною, як велика поразка, яка підштовхує її до пошуку інших засобів самоствердження, якими стають агресивні дії.

 

Агресія може бути направлена не тільки на іншу людину, а й на самого себе (суїцид).

Суїцид є кроком розпачу людини в стресовій ситуації. Позбавити себе життя частіше вирішуються неврівноважені, невпевнені в своїх силах, вразливі, уразливі, недовірливі, нестримані й нетерплячі люди. Факторами ризику в розвитку суїциду також є: примхливість, плаксивість, невроз (частіше істерія), депресія, відчуття самітності, безглуздості життя, нерозв'язність проблем, безпорадність, бажання постійно бути в центрі уваги, відчувати до себе інтерес або співчуття, відсутність психологічної розрядки, чіткого уявлення про духовні наслідки суїциду, слабкий духовний захист та сила волі.

 

 

Широке залучення ґаджетів в освітню діяльність також не зможе відкоригувати
прояви шкільної дезадаптації, обумовлені дистресом і депресією, а,
навпаки, ускладнить їх,
призведе до збільшення цифрової залежності у дітей, порушення фізичного і психічного здоров’я.

Вплив ґаджетів (смартфона, планшета, комп’ютера) на дітей

 

У  рамках  інноваційної  гармонізуючої  освіти  вдається  уникати
вищезазначених проблем, гармонізувати дітей і педагогів,
зберегти їхнє здоров’я у процесі навчання з допомогою
унікальних гармонізувальних засобів, захищених патентом на винахід,
висока ефективність яких доведена фахівцями протягом 16 років.

 

На головну сторінку