На головну сторінку

 

Проблеми  сучасної  освіти

 

Психологи  і  Медики  свідчать

Навчальна діяльність, як показують дослідження, здебільшого залишається неадаптованою до особливостей розвитку і стану здоров’я сучасних школярів.

Інтенсифікація та модернізація навчального процесу, перехід навчальних закладів на новий зміст, структуру і термін навчання, ускладнення навчальних програм, надмірне захоплення дітей ґаджетами, інформаційне перевантаження висувають високі вимоги
до організму учнів, призводять до
зниження адаптаційних резервних можливостей,
виникнення хронічного стресу, депресії, шкільної дезадаптації.

 

Можна багато говорити про ефективність і корисність освітнього процесу, але тяжко ігнорувати той факт, що
більшість дітей закінчують школу з різноманітними захворюваннями, які формуються у період їхнього навчання.

Останнім часом ситуація зі здоров’ям дітей наблизилась до критичної: лише 1,1 % дітей є практично здоровими, в середньому на одну дитину припадає 2,5 захворювання. 

За даними МОЗ України протягом останніх років спостерігається негативна ситуація щодо стану здоров'я дітей, що визначається прогресуючим зниженням показників здоров'я зі зменшення кількості здорових дітей, збільшенням когорти дітей з хронічними захворюваннями з формуванням інвалідизуючих станів, погіршення адаптаційно-резервних можливостей зростаючого організму, їх психоемоційного розвитку
та статевого дозрівання.

На стан здоров’я дітей впливає так званий шкільний фактор, про що свідчить
суттєве збільшення різних захворювань під час тривалого навчання у школі.

У більше половини дітей усіх вікових категорій відмічається напруження адаптаційних процесів із високою вірогідністю розвитку захворювань; протягом шкільних років зростає до 23,0% частка дітей із незадовільною адаптацією та її зривом.

За даними інституту
вікової психології,
школа є причиною до 40% всіх факторів, що погіршують умови життя дітей.

 

У 70% дітей молодшого шкільного віку
індивідуальна, розумова та фізична працездатність
не відповідає їхньому шкільному навантаженню.
Відтак впродовж п’яти років навчання в школі у дітей
у 3–4 рази зростає патологія органів травлення,
удвічі – органів зору та нервової системи.

У школу приходять близько
20% дітей з порушеннями психічного здоров`я
межового характеру,
а вже до кінця першого класу
їх виявляється
60
70%.

 Діти, які навчаються за ускладненими програмами, перебувають у стресових умовах,
у стані постійного напруження, навіть перенапруження. Тому стан здоров’я школярів, які навчаються у гімназіях, ліцеях, коледжах, у 1,5 раза нижчий, ніж у дітей загальноосвітніх шкіл. У цих дітей
удвічі частіше спостерігається підвищений артеріальний тиск, у більшої частини з них відмічена підвищена невротизація.

Інформаційне лівопівкульне перевантаження з проявами дезадаптації починає розвиватись у дітей ще в дошкільному віці.

 

70% дітей, які готуються до школи, вже мають порушення стану здоров’я,
а 30% – хронічні захворювання; понад половину дітей цього віку мають таку
розумову та фізичну працездатність, що не відповідає їхньому фізичному та
психічному навантаженню в школі.

 

 

Інтенсифікація і модернізація освіти, яка відбувається без урахувань
психофізіологічних особливостей дітей на тлі надмірного захоплення ґаджетами,
порушує їхній природний розвиток, повноцінне дозрівання структур
головного мозку,
яке є основою розумової діяльності, запорукою успішності в навчанні та житті.

 

Уже на етапі дошкілля, початкової школи у багатьох дітей виникає інформаційне перевантаження, перенапруження незрілих структур мозку,
назване вченими «чорною дірою».

З кожним роком ситуація лише ускладнюється.

Порушення вищої нервової діяльності призводять до депресії та агресії.

 

Хронічний стрес руйнує клітини мозку, порушує його структуру,
функціональну активність.

При депресії в мозку зменшуються ділянки,
що відповідають за
судження, пам’ять,
емоції, планування, рухи.

 

 

В останні десятиріччя стан здоров’я та фізичного розвитку дитячого населення України погіршується.
Серед факторів, що зумовлюють зниження рівня дитячого здоров’я, чи не найважливіша роль належить
навчальному навантаженню, стресогенна дія якого веде до
дезадаптаційного синдрому.

Втрата інтересу до навчання,
небажання ходити до школи.

Причини різні, а механізм виникнення проблем однаковий

шкільна  дезадаптація.

  дистрес

депресія 

Організм дитини захищається від надмірних вимог.

Нервова система перенапружена і не має можливості відновлюватися
після тривалого або напруженого розумового навантаження.

У процесі дезадаптації  в організмі дитини
виникають зміни в роботі головного мозку,
ендокринної та вегетативної нервової системи,
фізіологічні, нервово-психічні, поведінкові та інтелектуальні порушення;
розвивається психічне, емоційне та м’язове напруження.

Погана успішність криється у стресі.
Гіпоталамус посилає сигнал припинити дію,
що призводить до надмірних витрат енергії.

Падение школьных результатов после первых трех-четырех лет является одним из лучших показателей возможного появления депрессивных расстройств.

Небажання ходити до школи, шкільна неуспішність це спосіб дитини повідомити дорослим, що в її житті є складнощі і їй потрібна допомога.

По статистике около 30% первоклассников не справляются со школьной программой.

Звичну систему освіти треба змінювати. У нас занадто часто вносяться зміни, але всі вони не стимулюють учнів до отримання знань, а навпаки. Якщо учні розуміють навчальний матеріал, то їм буде цікаво, а якщо вони не розуміють – інтерес зникає не тільки до отримання знань, але і до школи.

Дитина навчається там, де відбувається для неї щось важливе. Яким чином відбувається, що здібна дитина стає на уроках ледачою, млявою, часто відволікається, не чує вчителя, розмовляє з сусідом, дивиться у вікно або просто думає про щось своє?

Длительный стресс пагубно влияет на организм.
Он
отбивает всякое желание учиться.

Дитина може відмовлятися ходити в школу, бо їй з великими труднощами дається засвоєння навчального матеріалу.

Раптове або прогресуюче негативне ставлення до освіти є серйозною проблемою як для батьків, так і для самої дитини Дитина не хоче вчитися. Причини

З появою перших проблем зі складних для дитини предметів зникає бажання вчитися взагалі.

До шкільної дезадаптації необхідно відноситись надзвичайно серйозно, намагаючись якомога швидше уникнути негативного впливу певних шкільних або сімейних факторів – стресорів на організм дітей,
які стали для них надто травматичними і шкідливими.
При цьому організувати навчальну діяльність школярів з урахуванням їхніх природних вікових можливостей
і особливостей розвитку, тобто особистісно орієнтовано.

Проблеми дезадаптації, які не були своєчасно розв’язані в молодшому шкільному віці, стають основою для всіляких відхилень психосоціального розвитку на наступних етапах онтогенезу. Особливо гостро вони проявляються в підлітковому віці, коли ефективність корекційної допомоги рідко досягає бажаного рівня.

Особливо вразливими до перевантаження і перенапруження є першокласники. Вже за кілька місяців навчання у них виникають прояви шкільної дезадаптації, зокрема: підвищена втомлюваність (50,7%), пригнічений настрій (49,3%), головний біль (43,2%), порушення сну (40,7%), періодичний біль
у животі (38,6%),  зниження апетиту (36,4%), надмірний апетит (5,4%), збудливість (24,7%), непосидючість і неуважність (25,7%), підвищена дратівливість і немотивована агресивність (47,2%),
а також погіршення показників фізичного розвитку, часті гострі захворювання, неуспішність, небажання вчитися.

По степени адаптированности детей можно
условно разделить на три группы
.
 

Первая группа детей адаптируется примерно
к концу октября
.

Вторая группа детей адаптируется лишь
к концу первого полугодия
.

Третья группа – дети, которые
не осваивают учебную программу
, у них наблюдаются негативные формы поведения и отрицательные эмоции.

Адаптація  дитини  до  школи
природний стан, що проявляється в пристосуванні, звиканні
до нових умов життя,
нової діяльності,
нових соціальних контактів, нових соціальних ролей.

 

Ознаки  успішної  адаптації:

· дитина весела, спокійна, позитивно ставиться до школи;

· легко приймає правила шкільного життя, новий режим дня;

· не відчуває страхів, адекватно сприймає вимоги вчителя;

· швидко знаходить друзів серед однокласників, має хороші

   стосунки в колективі та контакт із учителем;

· легко засвоює навчальний матеріал;

· старанно виконує завдання без  

   зовнішнього контролю;

· без напруження виконує домашнє

   завдання;

· не має проблем зі здоров’ям

   і поведінкою.

 Ознаки  дезадаптації:

· труднощі у навчанні аж до стійкої

   неуспішності;

· небажання навчатися і ходити до

   школи;

· порушення у відносинах з вчителем,

   однокласниками, батьками;

· фізіологічні, психоемоційні,

   поведінкові  та соціальні порушення.

 

Про небажання дітей вчитися  сьогодні б’є на сполох МОН України,
яке намагається розв’язати цю складну медико-педагогічну проблему лише педагогічними засобами

 

Сьогодні система сучасного навчання у школі вимагає відповіді на багато запитань,
що виникають у лікарів, педагогів і в батьків дітей різного віку.
Можна багато говорити про ефективність і корисність освітнього процесу, але важко ігнорувати той факт,
що більшість дітей закінчують школу з різноманітними захворюваннями,
які формуються у період їхнього навчання.

Особливо важливими слід вважати перші роки навчання, коли відбувається різка зміна
практично всіх складових життя дитини:
її навантаження, фізичної, розумової та соціальної активності, харчування.
Саме в цей період відбувається адаптація дитини до систематичного навчання або розвиваються процеси дезадаптації, що призводять до численних функціональних порушень, розвитку хронічних захворювань,
сприяють поганій успішності.

 

За даними спеціалістів у 2001 році депресія, що потребувала лікування,
мала місце в одного із 50 учнів початкової школи.

Сьогодні, за свідченням ВООЗ,
депресія сягає рівня епідемії.  
До 2020 року вона вийде на перше місце

серед усіх захворювань і буде спроможна паралізувати економічне життя багатьох країн світу.

 

Проявами дисгармонії на сьогодні є труднощі у навчанні,   неуспішність,   небажання вчитися. інформаційне перевантаження учнів, надмірне захоплення ґаджетами, хронічний стрес (дистрес), депресія, шкільна дезадаптація, цифрова залежність, розвиток різних хвороб, залежностей і конфліктів.

Занепокоєння дисгармонійним розвитком дітей існує сьогодні в різних країнах світу, включаючи успішні й економічно розвинені. Б’є на сполох Європа, Японія, США стосовно лавиноподібно зростаючого росту пограничних психічних розладів, психосоматичних порушень, депресії, ігроманії, наркоманії, алкоголізму, агресії, суїцидів у дорослих і дітей. Чимось звичайним стали вибухи і вбивства в навчальних закладах, терористичні акти, серйозні конфлікти між дітьми і батьками.

 

На сьогодні людство намагається гармонізуватися перед загрозою економічних криз, серйозних епідемій, природних катаклізмів. Згідно з даними ВООЗ до 2020 року депресія стане захворюванням №1 у світі, загрозою економічного розвитку і навіть національної безпеки країн. Депресія знижує працездатність дітей і дорослих та може викликати серйозні порушення в стані здоров’я й пізнавальної діяльності (уваги, пам’яті, мислення, мовлення). Депресія у дітей «замаскована» і відрізняється від дорослої депресії, що ускладнює її діагностику та своєчасну корекцію. Нерідко депресія буває причиною неуспішності учнів, їхньої конфліктності й агресивності.

 

Ситуація на сьогодні складається так, що значна кількість труднощів і проблем у навчанні й вихованні дітей обумовлена не стільки педагогічними, скільки психологічними і медичними проблемами.

 

Традиційна освіта не враховує таких індивідуальних особливостей розвитку учнів, як домінанту півкуль мозку і каналів сприйняття інформації, тип нервової системи, пам’яті, мислення, а також ступінь зрілості центрів головного мозку, відповідальних за пізнавальну діяльність. Навчально-виховний процес відбувається узагальнено. У такому разі певна кількість дітей (перш за все правопівкульних, кінестетиків, дітей з незрілою та інертною, слабкою нервовою системою, логоневрозом, ліворуких учнів) приречена на труднощі в навчанні, неуспішність і, відповідно, низьку самооцінку, стрес, дисгармонію та її наслідки – хвороби, шкідливі звички, конфлікти, труднощі в навчанні.

По-справжньому, особистісно-орієнтованим, безстресовим повинно бути навчання молодших школярів, особливо першокласників. Адже в них згідно з дослідженнями психофізіологів є недостатньою зрілість центрів лівої півкулі, тоді як основна навчальна діяльність (читання, письмо, математика, граматика) – лівопікульноорієнтована. Ось чому значна кількість молодших школярів часто відволікається на уроках і швидко втомлюється. Ідеальним для них є рівнопівкульне, розвивальне, корекційно-оздоровче навчання.

 

Проблема ускладнюється ще й тим, що в останні роки за рахунок підвищення стресорності й напруженості життя збільшилась кількість межових психічних порушень, депресивних станів. У подальші роки ця проблематика буде лише ускладнюватись.

 

Важливо, щоб дорослі розумілися в проявах дитячої дисгармонії: коли дитина працює без радості, має втомлений вигляд, часті зміни настрою, слабкість, стає неуважною, забудькуватою, метушиться, нервує, постійно щось гризе, дратівлива або закомплексована, відчуває страх отримати погану оцінку («шкільний невроз»), або не хоче навчатись, має труднощі в навчанні, проблеми поведінки, порушення діяльності внутрішніх органів, психоемоційної сфери (депресивний стан).

Значну проблему для сім’ї і держави представляють діти з різними вадами розвитку. Відповідно до сучасного законодавства вони мають право навчатися в загальноосвітніх школах, проте останні не завжди мають можливості для їхнього навчання. Проблемою залишається освіта дітей, які навчаються вдома.

 

Актуальною також залишається проблема емоційного вигорання педагогів, яка є третьою стадією стресу, коли розвивається нервово-гормональне виснаження організму вчителя, вихователя. Загальна стресорність життя обумовлює чимало проблем у взаєминах учнів, педагогів і батьків.

 

ДОкладінше  про ...

Стан здоров’я дітей дошкільного віку
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», 2012 р.

Стан здоров’я школярів
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», 2012 р.

Стан здоров’я дітей.
Витяг із методичних рекомендацій МОЗ України,   АМН України, 2009 р.

 

ДОкладінше  про ...

Стан здоров’я школярів в Україні
Няньковський С.Л., Яцула М.С., Чикайло М.І., Пасечнюк І.В.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Як зберегти здоров’я дитини під час навчання у школі?
 
С.А. Руденко.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України»

Організація профілактично-реабілітаційних заходів
у дітей в умовах школи

О.М. Муквіч, Т.М. Камінська
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України»

Стан здоров’я першокласників,
їх готовність до систематичного навчання в школі

Няньковський С.Л., Яцула М.С.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

 

ДОкладінше  про ...

ВАЛЕОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ПЕРШОГО
РОКУ НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

Годун Н. І.
(ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди»)

ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’ЯШКОЛЯРІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ РІЗНОГО ТИПУ
І. О. Калиниченко, Н. М. Стеценко, Т. В. Стефаник,
(Інститут фізичної культури Сумського державного педагогічного університету
ім. А. С. Макаренка);
О. В. Стеценко  (Комунальна установа «Сумська міська клінічна лікарня №4»)

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ
ТА РОЗУМОВА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 
Москвяк Н.В.
(
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького)

 

ДОкладінше про ...

ОСОБЕННОСТИ РАСПРОСТРАНЕНИЯ ТАБАКОКУРЕНИЯ СРЕДИ
ШКОЛЬНИКОВ УКРАИНЫ

Полька Н.С., Добрянская О.В., Турос Е.И.
(ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины»)
Дардынская И.В., Зейглер Д.
(Иллинойский университет, Школа общественного здоровья, США)

ВІК ВСТУПУ ДО ШКОЛИ ЯК ЧИННИК РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКІВ
Бердник О.В., Полька Н.С., Рудницька О.П., Добрянська О.В., Шевчук К.В.
(ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України»)

 

ДОкладінше про ...

Здоровыми из украинских школ выпускаются лишь 6% учеников
брифинг в Кабинете министров Украины министра молодежи и спорта Равиля Сафиуллина, 2013 г.

Состояние здоровья школьников Украины – катастрофично
(УНИАН, 2010)

Более 90% украинских школьников имеют проблемы со здоровьем
("Сегодня", 2011)

Украинские школьники стали больше болеть
(
Информационное агентство, 2008)

ПРО СТАН ЗДОРОВ'Я СУЧАСНИХ ШКОЛЯРІВ
(Likar.info Пятница, 2008)

 

УКРАЇНСЬКА ОСВІТА В СТАДІЇ ГЛИБОКОГО КОЛАПСУ
(
директор центру оцінювання якості освіти, 2015)

 

Фільм   "Коротко про наболіле.

Стрес. Емоційне вигорання. Невроз. Депресія"  (11 хв.)

 

У  рамках  інноваційної  гармонізуючої  освіти  вдається  уникати
вищезазначених проблем, гармонізувати дітей і педагогів,
зберегти їхнє здоров’я у процесі навчання з допомогою
унікальних гармонізувальних засобів, захищених патентом на винахід,
висока ефективність яких доведена фахівцями протягом багатьох років.