На головну сторінку

 

 

Фрагмент

ПРОТОКОЛ №2

 ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

Дата і час проведення:               22 лютого 2018 року, початок засідання о 15.00 год.

 

Місце проведення:                       зала засідань колегії Міністерства освіти і науки

                                                            України, проспект Перемоги, 10, м. Київ

 

Головують: Міністр освіти і науки України, голова колегії Гриневич Лілія Михайлівна,
заступник Міністра Рашкевич Юрій Михайлович

Присутні: члени колегії Міністерства освіти і науки України (30 осіб, список додається),
представники Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, Інституту модернізації змісту освіти, засобів масової інформації, експерти.

 

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1.  Про типові освітні, типові навчальні та освітні програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти.

Доповідає: Хобзей Павло Кузьмович - заступник Міністра освіти і науки України.

2.  Про проект Концепції розвитку педагогічної освіти.

Доповідає: Шаров Олег Ігорович - генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України.

3.  Про висунення підручників на здобуття Державної премії України у галузі науки і техніки 2017 року.

Доповідає: Левківський Казимир Михайлович - заступник директора Інституту модернізації змісту освіти.

4.  Про міграцію українських студентів на навчання до закордонних університетів.

Інформує: Стадний Єгор Андрійович - директор Аналітичного центру CEDOS.

5.  Про стан збору статистичної інформації в інформаційно- телекомунікаційну систему «Державна інформаційна система освіти» (ДІСО).

Доповідає: Лондар Сергій Леонідович - в. о. директора Інституту освітньої аналітики.

6.  Про виконання у 2017 році програми «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» - видання, придбання, зберігання та доставка підручників і посібників для забезпечення студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів.

Доповідає: Завалевський Юрій Іванович - перший заступник директора Інституту модернізації змісту освіти.

7. Про відзначення працівників сфери освіти і науки державними нагородами України, відзнаками Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Доповідає: Греба Роман Володимирович - заступник Міністра освіти і науки України.

8. Різне.

 

Гриневич Л. М. відкрила засідання колегії та запитала про те, чи є зміни й доповнення до порядку денного і регламенту проведення засідання колегії. Також поінформувала про те, що незабаром має залишити засідання колегії, бо має їхати на урочисті заходи з нагоди нагородження Президентом України переможців міжнародних учнівських олімпіад, Малої академії наук і молодих вчених, які отримали стипендії Президента України.

Лілія Гриневич зазначила, що передасть головування на засіданні колегії заступнику Міністра Юрію Рашкевичу і висловила упевненість, що колегія прийме правильні й виважені рішення.

Постановили: затвердити порядок денний та регламент.

Голосували: «за» - 30, «проти» - 0, «утримались» - 0.

 

Гриневич Л. М. поінформувала, що у середу 21 лютого 2018 р. Уряд ухвалив рішення про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти, за яким діти розпочнуть навчання з 1 вересня 2018 року. Цей стандарт має принципові відмінності від попередніх державних стандартів, оскільки він суголосний вимогам теперішнього часу і націлений на майбутнє. Також нагадала, що цей стандарт розглядався на засіданні колегії та був ухвалений нею.

Лілія Гриневич висловила подяку причетним до розроблення та доопрацювання нового Державного стандарту початкової загальної освіти (близько 100 осіб), зокрема Савченко Олександрі Яківні, Ляшенку Олександру Івановичу, Онопрієнко Оксані Володимирівні, Шияну Роману Богдановичу, Бєсковій Наталії Володимирівні, Лотоцькій Алевтині Вікторівні, Пархоменко Наталії Євгенівні, Хобзею Павлу Кузьмовичу, Буденній Ірині Миколаївні. Також поінформувала, що при розробленні стандарту було використано досвід семи країн із провідними освітніми системами та найкращими навчальними результатами в загальній середній освіті в міжнародних порівняльних дослідженнях та наголосила, що модератором процесу створення стандарту був Роман Богданович Шиян.

Лілія Гриневич зазначила, що робота продовжується, і сьогодні на засіданні колегії будуть розглянуті типові освітні, типові навчальні та освітні програми для 1 -2 класів закладів загальної середньої освіти. І підкреслила, що від успішного впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти залежить успіх освітньої реформи. Також поінформувала, що є перші  результати роботи 100 пілотних шкіл, які вже працюють за новим стандартом, серед яких варто відзначити три основні ознаки: 1) значно зросла мотивація дітей до навчання; 2) діти значно більш комунікативні, швидко вчаться і демонструють хороший прогрес; 3) вчителі більше втомлюються, але працювати стало цікавіше, оскільки бачиш результат роботи.

Голова колегії звернулася до членів колегії з проханням схвалити запропоновані програми, оскільки вони конче необхідні для продовження процесу створення підручників, які необхідно вибрати, надрукувати та доставити до шкіл.

Гриневич Л. М. коротко охарактеризувала особливості проекту Концепції розвитку педагогічної освіти, розгляд якої також сьогодні пропонується колегії, та висловила сподівання, що колегія прийме рішення про загальне схвалення цього документу, взявши його за основу, для подальшого обговорення у провідних університетах, наукових установах, департаментах освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій.

Лілія Гриневич зазначила, що всіляко підтримує проект Концепції розвитку педагогічної освіти та подякувала усім причетним до її створення. А також висловила свої застереження, наприклад, потребує уточнення того, що стоїть за регульованими педагогічними професіями. Не вистачає ціннісної платформи Концепції, яка має забезпечити створення педагогіки партнерства, реалізації Концепції Нової української школи та реформи освіти в цілому. Важливо уточнити правила гри для тих, хто має вищу освіту, а також гнучку систему підвищення кваліфікації для педагогічних працівників.

 

1.    Слухали:

Хобзея Павла Кузьмовича, заступника Міністра освіти і науки України, про типові освітні, типові навчальні та освітні програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти (доповідна записка додається).

Гриневич Л. М. передала головування на засіданні колегії заступнику Міністра Рашкевичу Ю. М.

 

Обговорення.

Горбачов С. І., директор Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №148 імені Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови та літератури м. Києва, висловив в основному підтримку представлених програм, але зауважив, що такі програми, як «Росток», «Інтелект України» потребують щомісячної батьківської оплати за навчальні матеріали. Також поставив два запитання:

1)   Чи будуть придбані зошити з друкованою основою, навчальні посібники за кошти Державного бюджету?

2)   Яким чином формуватимуться перші класи, якщо у школі за місцем проживання передбачається, наприклад, один клас із навчанням за програмою «Росток» або «Інтелект України»?

 

 

Хобзей П. К. на друге питання відповів, що сьогодні ми говоримо про зміст програм (наскільки вони відповідають Державному стандарту початкової загальної освіти), а не говоримо про організацію навчального процесу.

Стосовно першого питання Павло Хобзей поінформував, що видання підручників за кошти Державного бюджету здійснюватиметься тоді, коли їх зміст відповідатиме базовому навчальному плану, а тираж буде не менше 20 тисяч екземплярів. Отже, якщо школи оберуть підручники, що відповідатимуть програмам «Росток» або «Інтелект України» з накладом 20 тис., то вони видаватимуться за бюджетні кошти.

Павло Хобзей додав, що зазначені програми відповідають Державному стандарту, але не відповідають вимогам Нової української школи, якими передбачається свобода вибору вчителя при викладанні предметів.

 

Фіданян О. Г., директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підтвердила, що програми, про які йдеться мова, відповідають Державному стандарту, але зауважила, що не буде голосувати за ці програми через те, що вони ділять учнів на фінансово спроможних і фінансово неспроможних. Також поінформувала, що у Києві є райони, де в школах викладання здійснюється переважно за програмами «Росток» або «Інтелект України», що викликає супротив з боку батьків. Такі сім’ї сплачують в рік 1 тис. гривень в основному за зошити з друкованою основою, які є персональними і використовуються однією дитиною, тому не можуть друкуватися за державні кошти.

Олена Фіданян запропонувала затвердити основні програми, а не схвалювати ті, які реалізуються за освітніми проектами.

 

Хобзей П. К. закликав розділити два питання: відповідність програм Державному стандарту і організація навчального процесу.

 

Ніколаєнко С.М., голова Асоціації працівників аграрних навчальних закладів «Украгроосвіта», ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, нагадав, що у 2007 році Конституційний суд України розглядав питання про подання групи народних депутатів України стосовно терміну «безкоштовна середня та вища освіта», і Конституційний суд прийняв рішення, що цей термін включає безкоштовне забезпечення програмами, підручниками у повному обсязі, не зважаючи на наклади.

 

Хобзей П. К. зазначив, що Міністерство знає про це рішення і керується ним, але є Положення про конкурс підручників, де виписані правила відбору кращих підручників, адже держава не має таких коштів, щоб друкувати усі підручники. Тому учні будуть забезпечені підручниками, які обирає більшість. Також зауважив, що для програм типу «Росток» та «Інтелект України» мова йде не про підручники, а про індивідуальні одноразові зошити з друкованою основою, що не можуть видаватися за кошти Державного бюджету.

 

Фіданян О. Г. нагадала, що новий Закон України «Про освіту» гарантує дитині право потрапити до навчального закладу, найближчого за розташуванням. Але якщо школа обирає методику, що потребує оплати з кишені батьків, ми одразу відбираємо у дитини можливість потрапити до цього закладу. Є приклади країн, де взяті за основу базові програми, а інші реалізуються в другій половині дня або створюють приватні навчальні заклади для реалізації обраних програм і методик. Також, як альтернативу, запропонувала дочекатися того часу, коли гроші «ходитимуть» за дитиною, і педагогічні колективи обиратимуть, за якими програмами і методиками їм працювати.

 

Хобзей П. К. погодився із позицією Фіданян О. Г., але зауважив, що формальних підстав відмовити у схваленні цих освітніх програм немає, тим більше, що багато шкіл за ними працює. З іншого боку школа не може нав’язувати свій вибір, особливо після того, як ми змінили правила гри.

 

Шукевич Ю. В., директор Фінансового ліцею м. Києва, підтримав Фіданян О. Г. Також зазначив, що він докладно проаналізував програму «На крилах успіху» і виявив велике переускладнення для учнів першого класу та навів переконливі приклади на підтвердження своїх слів. До того ж висловив спостереження Фінансового ліцею м. Києва, що показують: діти, які приходять до 5-го класу після навчання за програмою «Росток», значно гірше знають математику.

 

Наконечний О. Г., президент Громадської наукової організації «Академія наук вищої школи України», підтримав Юрія Шукевича стосовно переобтяження програм та запитав, чи є таке в типових програмах.

 

Хобзей П. К. відповів, що цього немає в типових програмах. А також пояснив те, що записано в рішенні колегії, де пунктами 2 і 3 пропонується схвалити типові освітні програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти і закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини та надати їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки». А в четвертому пункті пропонується «схвалити освітні програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, які реалізуються за освітніми проектами, та надати їм гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки».

 

Фіданян О. Г. запропонувала розвести при голосуванні базові програми, програми для шкіл з мовами навчання національних меншин та альтернативні розвиваючі програми.

 

Огнев’юк В. О., ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, запропонував голосувати за кожну програму окремо.

 

Хобзей П. К. запропонував запросити до обговорення керівників авторських колективів типових навчальних програм для 1-2 класів для закладів загальної середньої освіти Савченко О. Я. і Шияна Р. Б.

 

Рашкевич Ю. М. запропонував спочатку дати можливість висловитися членам колегії.

 

Горбачов С. І. вніс пропозицію пункт 4 викласти у такій редакції: «Схвалити освітні програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, які реалізуються за освітніми проектами, та надати їм гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки» відповідно до переліку, що додається, передбачивши, що їх реалізація здійснюється за рахунок державного бюджету».

 

Друм Т. П., директор Вищого професійного училища № 41 м. Тульчина Вінницької обл., зауважила, що не може бути таке формулювання.

 

Горбачов С. І. зауважив, що розуміє провокативність цієї пропозиції, але висловив наполегливість щодо її внесення.

 

Рашкевич Ю. М. запитав, хто ще хоче взяти участь в обговоренні питання.

 

Савченко О.Я., доктор педагогічних наук, професор, академік- засновник НАПН України, зазначила, що робота над типовими навчальними програмами здійснювалася в межах Державного стандарту і принципової методологічної різниці між двома запропонованими типовими програмами немає, різниця - тактична. Також окреслила основні розбіжності між цими програмами, зокрема: в одній програмі представлено структурування результатів за першим і за другим класами, і це дає можливість по-іншому представити об’єднання предметів в інтегровані курси.

Шиян Р.Б., директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, підтримав висловлене Савченко О. Я. та зазначив, що створення типових програм - була часом суперечлива співпраця двох робочих груп, але з більшості позицій дійшли згоди в тому, що стосується типових освітніх програм. Стосовно створення інших освітніх програм закликав присутніх повернутися у правове поле. Роман Шиян звернув увагу, що Закон України «Про освіту» визначає, що автори освітніх програм та авторські колективи мали б задекларувати, чи ці програми створені на основі типових програм. В такому випадку рішення про їх використання у закладі освіти переноситься на педагогічну раду школи, яка обирає цю програму або сама її створює. Якщо програма відрізняється від типової, то вона є авторською і має бути подана відповідній агенції, яка має провести експертизу та визначити можливість використання цієї програми. Також Роман Шиян висловив розуміння, що на сьогодні Державна служба якості освіти тільки створена, процедур та нормативних документів ще немає, однак, на його думку, альтернативні програми мали б пройти додаткову експертизу. А також навів приклад програми «Інтелект України», яка суперечить певним засадничим принципам таким, як свобода вчителя піти за інтересами учня.

Роман Шиян зазначив, що підтримання статусу альтернативних програм буде значним маркетинговим кроком для них та поставить усі ці програми в рівні умови, а цього робити не можна, бо вони різні.

 

Гурак Р. В., голова Державної служби якості освіти, зазначив, що в Законі України «Про освіту» написано, що Державна служба якості освіти затверджує всі освітні програми закладу освіти, окрім тих, що розроблені на основі типових освітніх програм. В Законі України «Про загальну середню освіту» зазначено, що заклад освіти розробляє освітню програму на підставі Державного стандарту, і не написано, що на основі типової освітньої програми. В цьому колізія між двома законами.

Руслан Гурак зазначив, що, на його думку, доцільним було б розроблення однієї типової програми для початкової школи, однієї програми для гімназії (середньої школи) і однієї для професійної (старшої) школи. На основі цих типових програм заклад освіти розробляв би освітні програми на основі типових і власні авторські програми. Такі програми, як «Росток», «Інтелект України» є авторськими програмами, тому не повинні схвалюватися колегією МОН, бо, у разі схвалення цих програм, інші авторські програми також претендуватимуть на схвалення їх колегією МОН.

 

Хобзей П. К. зазначив, що ці програми були подані Міністерству освіти і науки у визначені терміни (до 1 лютого 2018 року), тому і винесені на розгляд колегії. Колегія може ухвалити рішення рекомендувати такі програми, але не затверджувати їх наказом, бо це суперечитиме законодавству. Але є хороші програми, за якими й сьогодні працюють навчальні заклади. Також він зазначив, що якби тільки Державна служба якості освіти працювала та були прийняті відповідні нормативно-правові акти, то й процедура відбувалася по- іншому. А схвалення цих програм колегією пропонується як певний компроміс.

 

Цимбал І.І., ректор Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, запропонувала повернутися до порядку денного, де записано «про типові освітні, типові навчальні та освітні програми...», тому не схвалювати інші.

 

Рашкевич Ю. М. зауважив, що у проекті рішення є й інші програми, хоч їх немає в назві питання, тому дискусія коректна.

 

Шукевич Ю. В. запитав: чому в типовій навчальній програмі, розробленій НАПН України, ставляться вимоги до дітей-шестирічок знати просторові фігури, чи не занадто високі вимоги до дітей?

 

Хобзей П. К. відповів, що планується придбання дидактичних матеріалів, тому діти триматимуть в руках кубики, конуси, шари і опановуватимуть ці знання.

 

Шукевич Ю. В. зачитав «учень читає дані, вміщені в таблицях та лінійних діаграмах, вносить дані до таблиць...».

 

Хобзей П. К. зауважив, що можливо це дані не для першого класу, а для другого або четвертого.

 

Шукевич Ю. В. заперечив, що це вимоги для першого класу.

 

Горбачов С. І. звернув увагу на репутаційні ризики для Міністерства і колегії, які несе рішення про підтримку комерційних програм. Якщо ми сьогодні підтримаємо ці програми, то потрапимо в колізію конфлікту інтересів, тому зазначив, що не буде голосувати за пункт 4 проекту рішення колегії.

 

Огнев’юк В. О. знову запропонував голосувати за кожну нетипову програму окремо.

 

Рашкевич Ю. М. озвучив пункти 1, 2, 3 і 5 проекту рішення та запитав, чи є до них зауваження.

 

Зауважень до цих пунктів немає.

 

Горбачов С. І. запропонував викласти 4 пункт у запропонованій редакції, але додавши до нього слова «...які не мають на меті отримання прибутку».

 

Фіданян О. Г. запитала: чому ці програми мають проходити через колегію?

 

Хобзей П. К. відповів, що на це питання уже було надано відповідь і знову поінформував, що ці програми мала б затверджувати Державна служба якості освіти, але вона поки не може виконувати свої функції, бо недавно створена і не має відповідної нормативної бази, яка забезпечувала б проведення цієї процедури. Для того, щоб зняти напругу, яка є, уникнути конфліктів Міністерство готове було прийняти це рішення, тому й винесло на розгляд колегії.

 

Фіданян О. Г. запитала: якщо програма є експериментальною і експеримент ще триває, для чого її затверджувати рішенням колегії.

 

Рашкевич Ю. М. зауважив, що мова йде про схвалення та надання грифа «Рекомендовано МОН».

 

Наконечний О. Г. запитав: наскільки терміново треба схвалювати ці програми?

 

Хобзей П. К. відповів, що типові програми дуже терміново треба приймати, бо за ними йде відбір та видання підручників.

 

Наконечний О. Г. запропонував створити робочу групу та проаналізувати ці програми на відповідність типовим програмам, а потім повернутися до їх розгляду.

 

Рашкевич Ю. М. підвів підсумки обговорення: вилучаємо 4 пункт і в робочому порядку створюємо робочу групу, яка проаналізує освітні програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, які реалізуються за освітніми проектами, що викликали дискусію.

 

Огнев’юк В. О. висловив незгоду щодо проведення аналізу усіх програм, оскільки серед них є такі, що відповідають типовим програмам.

 

Рашкевич Ю. М. запитав Огнев’юка В. О.: чи буде принциповим, якщо усі ці програми пройдуть додаткову експертизу і будуть схвалені через місяць?

 

Огнев’юк В. О. відповів, що це важливо, бо школи мають готуватися до нового навчального року за новими програмами, а ми запізнилися уже на рік.

 

Хобзей П. К. зауважив, що насправді нам це критично потрібно знати тоді, коли будемо оголошувати конкурс підручників для 1-го класу. Згідно з планом - 15 березня 2018 року.

 

Рашкевич Ю. М. вніс пропозицію вилучити із програм ті, до яких точно у членів колегії є претензії, і вилучити їх із голосування.

 

Хобзей П. К. запропонував проголосувати за перші три пункти.

 

Рашкевич Ю. М. поставив на голосування пункти 1, 2, 3, 5 проекту рішення колегії.

 

Голосували: «за» - 30, «проти» - 0, «утримались» - 0.

 

Рашкевич Ю. М. зауважив, що по 4 пункту є дві пропозиції: 1) не голосувати сьогодні за схвалення освітніх програм, які реалізуються за освітніми проектами, розглянути їх через місяць; 2) вилучити із запропонованих програм ті, що викликають застереження, інші схвалити вже сьогодні та поставив на голосування першу пропозицію.

 

Голосували: «за» - 8, «проти» - 22, «утримались» - 0.

 

Поставив на голосування другу пропозицію.

 

Голосували: «за» - 9, «проти» - 21, «утримались» - 0.

 

Рашкевич Ю. М. зазначив, що пройшла друга пропозиція, тому запропонував членів колегії висловлювати застереження щодо окремих програм.

 

Горбачов С. І. зауважив, що він не знає усіх програм, тому запропонував рейтингове голосування по цих програмах.

 

Стадний Є. А., директор Аналітичного центру СЕРОБ, висловив застереження та запропонував повернутися до першого варіанту.

 

Бистрицький Є. К., завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, зауважив, що члени колегії не можуть мати конкретних застережень до програм, бо не є фахівцями з цих питань.

 

Кудрявець Є. В., голова Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України, погодився з Бистрицьким Є. К. стосовно того, що члени колегії не можуть обирати або вилучати програми та запропонував повернутися до першого варіанту голосування.

 

Друм Т. П. попросила уточнити, чи правильно вона розуміє, що мова йде не про зміст програм, а питання стосується можливості державного фінансування реалізації цих програм. У зв’язку з цим зауважила: якщо представники столичної освіти порушують питання про неспроможність батьків сплачувати за навчання, то що говорити про районні та сільські школи. Типові освітні програми мають бути профінансовані державою, а право на реалізацію інших програм мають мати усі.

 

Хобзей П. К. зауважив, що на засіданні комісії з початкової освіти, яке відбулося вчора після затвердження державного стандарту, розглядалися альтернативні програми, і комісія зробила висновок винести на розгляд колегії ці програми, але остаточне рішення приймає колегія.

 

Горбачов С. І. запропонував схвалити програми у тому випадку, якщо протягом 1-2 тижнів розробники програм нададуть гарантії, що реалізація їх не відбуватиметься за кошти батьків.

 

Хобзей П. К. зауважив, що можна прийняти й таке рішення, що жодна школа не братиме гроші з батьків, але навряд чи це буде виконуватися.

 

Фасоля О. І., директор департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації, процитував норму Закону України «Про освіту» про те, що «навчальна програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником, освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти». Тому зазначив, що якщо ми затвердили типові освітні програми, то всі інші можуть затверджуватися педагогічними радами закладів освіти. І це не потребує будь- якого рішення колегії.

 

Фіданян О. Г. підтримала Фасолю О. І.

 

Гурак Р. В. зауважив, що проблема в тому, що насправді до кінця не визначено, що «таке типова програма» та що таке «інші програми», і поки ми не визначимо це, то дискутувати будемо довго.

 

Фасоля О. І. зауважив: тоді виходить, що ми затвердили не типові програми, а щось не існуюче.

 

Хобзей П. К. зазначив, що затвердили все правильно, тут питання у критеріях. А також навів приклади окремих програм, які відповідають типовим, зокрема програми з іноземної мови та програма, розроблена Київським університетом імені Бориса Грінченка.

 

Фіданян О. Г. запитала: скільки ми маємо типових програм - дві чи плюс 19 (для нацменшин)? Якщо дві типові, то за решту колегії немає потреби голосувати, і цей пункт необхідно зняти.

 

Хобзей П. К. зауважив, що є таке поняття, як гриф, без нього до школи не зайдеш...

 

Фіданян О. Г. додала, що і грошей з батьків не візьмеш.

 

Хобзей П. К. зазначив, що тоді треба говорити так, що наше голосування є запереченням цих програм, тоді так і вирішуємо, але беремо відповідальність на себе.

 

Гурак Р. В. запропонував гарантувати надання грифа підручникам, що розроблятимуться на основі цих програм.

 

Фіданян О. Г. запропонувала розділити програми, які розроблені на основі типової програми і ті, що не відповідають типовим програмам.

 

Хобзей П. К. запропонував висловитися членам комісії.

 

Коваленко О. Я., головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти, заступник голови науково-методичної комісії з іноземних мов, поінформувала, що комісія переглянула програми на відповідність типовим. І зазначила, що для того, щоб школа могла вибрати програму, вона повинна мати гриф «Затверджено МОН» або «Рекомендовано МОН». А на місцях директори департаментів мають право регулювати процес вибору.

 

Фіданян О. Г. зауважила, що директори такого впливу не мають, і не треба протягувати ці програми.

 

Коваленко О. Я. зауважила, що ніякі програми не протягуються, а це є свідомий вибір навчального закладу, і, наприклад, окремої програми з іноземної мови немає.

 

Фіданян О. Г. запропонувала видати наказ щодо надання освітнім програмам грифів «Рекомендовано МОН» (взявши візи всіх членів комісії), але не примушувати приймати таке рішення колегією МОН.

 

Пархоменко Н. Є., секретар комісії з педагогіки і методики початкового навчання, поінформувала, що комісія розглянула учора всі програми на відповідність вимог Державного стандарту, а також додала, що усі 9 програм, про які йдеться мова, створені на основі Держаного стандарту початкової загальної освіти.

 

Фіданян О. Г. запитала: чим відрізняється програма «Інтелект», яка вимагає від дитини за лічені хвилини прочитати й переказати текст, поставити запитання та ін.?

 

Пархоменко Н. Є. відповіла, що за такою програмою працювали до затвердження Державного стандарту, тепер вони подали зовсім інший навчальний план, а також знята вимога конкурсного прийому.

 

Фіданян О. Г. зауважила, що конкурсний відбір знятий по усій країні.

 

Рашкевич Ю. М. закликав у четвертий пункт після слова «програм» додати «розроблених на основі типових програм».

 

Стадний Є. А. пояснив, чому він не буде голосувати за таке формулювання, бо це означає, що ми приймемо на віру, але питання прийому до першого класу не буде вирішене. Тому запропонував повернутися до пропозиції Олени Фіданян щодо підписів членів робочих груп.

 

Фіданян О. Г. зауважила, що офіційного конкурсу не буде, але не офіційно він можливий у тому випадку, коли дитина приходить до школи і батькам пропонують навчання за альтернативною програмою, за якою треба буде щомісячно купувати зошити з друкованою основою.

 

Огнев’юк В. О. поцікавився, чи немає більше ніде відбору, окрім програми «Інтелект»?

 

Карандій В. А., директор Українського центру оцінювання якості освіти, зазначив, що гриф надається відповідно до Порядку надання грифів... (2008 р.), який розроблений на основі старого законодавства. На сьогодні нове законодавство не передбачає наявності грифів, а передбачає затвердження програм: типові програми затверджує МОН, а грифа «Рекомендовано МОН» немає. А також запропонував голосувати за проект рішення без 4 пункту, а Гураку Руслану дати завдання відпрацювати ці програми.

 

Рашкевич Ю. М. зазначив, що, судячи з такої запеклої дискусії, колегія не готова голосувати за пункт 4, тому запропонував у робочому порядку створити робочу групу та переглянути несхвалені навчальні програми та повернутися до них через місяць.

 

Стадний Є. А. запитав: чи не потрібно виносити на колегію.

 

Рашкевич Ю. М. відповів, що будуть винесені на розгляд колегії за необхідності.

 

Огнев’юк В. О. запропонував подати ці програми на розгляд Державної служби якості освіти.

 

Постановили:

Взяти до відома інформацію про типові освітні, типові навчальні та освітні програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти та ухвалити проект рішення з урахуванням пропозиції щодо вилучення пункту 4 щодо схвалення освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, які реалізуються за освітніми проектами, та надання їм грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки».

 

Голосували: «за» - 30, «проти» - 0, «утримались» - 0.

 Завантажити фрагмент копії протоколу колегії МОНУ від 22.02.2018 р. №2

 

 

Більш докладно про особливості і переваги гармонізуючої освіти
(в рамках медико-педагогічного проекту "Гармонія інтелекту та здоров’я")
та найбільш розповсюджені порушення в житті дітей і дорослих.